Навчання на кордонi з Україною: чи готується Росія до нової агресії через Білорусь

Речник ДПСУ Руслан Демченко в коментарі телеканалу "Київ 24" заявив, що з 12 по 16 вересня зростає загроза провокацій з боку військ РФ на кордоні з Білоруссю у рамках навчань "Запад 2025".

"І, напевно, найбільший такий ризик, це відбуватиметься в вересні місяці, з 12 по 16 вересня, коли триватиме активна фаза цих навчань", — зазначив спікер ДПСУ. Однак Демченко додав, що станом на зараз, нестандартних ситуацій на кордоні з Білоруссю немає.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук в інтерв’ю BBC Україна зазначає, що Росія постійно проводить масштабні навчання за чотирирічним циклом: "Запад", "Восток", "Центр" і "Кавказ", які відображають підготовку до можливих бойових дій на різних театрах.

Деякі з них, як "Кавказ-2008" та "Запад 2021", перейшли у реальну війну.

За оцінками офіцерів НАТО, майбутні навчання "Запад 2025" можуть бути підготовкою до провокацій проти країн східного флангу Альянсу, зокрема для перевірки готовності НАТО виконувати зобов’язання за 5 статтею Статуту про колективну оборону.

Лакійчук зазначає, що під час таких навчань війська розгортаються і перебувають у готовності до дій. У 2022 році після подібних маневрів Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, що свідчить про можливість переходу від тренувань до бойових операцій.

Однак не кожні навчання завершуються війною. Лакійчук наголошує, що Росія аналізує оперативну обстановку, оцінюючи ймовірного противника. "У рамках навчань сили розгортаються і стоять в готовності. Якщо є команда – вони починають діяти.

Так було у 2022 році – відпрацювали вторгнення, а потім відбулося реальне застосування сил. Тому тренування справді є загрозою переходу у воєнну операцію. Але це не означає, що кожні навчання нею закінчуються", — відзначає військовий аналітик.

За словами військового експерта Дмитра Снєгірьова, наразі немає підстав стверджувати, що Білорусь готується стати плацдармом для нової агресії з боку Російської Федерації.

Зокрема, за даними Державної прикордонної служби України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на території Білорусі не фіксується формування контингенту для вторгнення.

Відсутні ознаки, які могли б свідчити про підготовку до наступальних дій, такі як накопичення важкої бронетехніки, розгортання польових таборів чи переміщення значної кількості особового складу.

Ці фактори є ключовими індикаторами підготовки до військових операцій, і наразі вони не спостерігаються. Ситуація на білорусько-українському кордоні перебуває під пильним контролем українських спецслужб.

Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов наголосив, що очільник Білорусі Олександр Лукашенко, ймовірно, не дозволить російському керівництву використати територію своєї країни як транзитний пункт для вторгнення в Україну.

Така позиція Лукашенка зумовлена як внутрішньополітичними, так і зовнішніми факторами, які впливають на його рішення. Зокрема, Білорусь перебуває під впливом міжнародних гравців, які зацікавлені в стабільності регіону.

"Ключову роль у запобіганні дестабілізації ситуації відіграють міжнародні чинники, зокрема позиції Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки. Обидві країни мають власні інтереси в регіоні, які не сприяють ескалації конфлікту.

США активно працюють над зменшенням впливу Росії на пострадянському просторі, зокрема через дипломатичні кроки.

Наприклад, телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та Олександром Лукашенком, а також візит високопосадовця Келога до Білорусі свідчать про серйозну увагу Вашингтона до білоруського питання.

Ці дії вказують на наміри США вивести Білорусь із зони військово-політичного впливу Російської Федерації, що фактично ізолює Росію навіть у межах її традиційної сфери впливу", — зазначив в коментарі Фокусу експерт.

На думку Снєгірьова, Китайська Народна Республіка, зі свого боку, розглядає Білорусь як стратегічний плацдарм для економічної та політичної експансії на європейському континенті.

Пекін зацікавлений у стабільності білоруської політичної системи, оскільки будь-які потрясіння можуть загрожувати китайським інвестиціям та проєктам у регіоні.

Таким чином, поєднання американського та китайського впливу створює умови, за яких імовірність штучних провокацій з боку Росії суттєво знижується.

Ці два глобальні гравці виступають стримувальними факторами, які обмежують можливості Москви для дестабілізації ситуації в Білорусі. Водночас Снєгірьов застерігає, що повністю виключати сценарій провокацій не можна.

"Одним із ключових елементів російської присутності в Білорусі є перебування на її території від 4 до 5 тисяч бійців приватної військової компанії "Вагнер". Ця група становить серйозну силу, враховуючи її бойовий досвід, мотивацію та потенційну готовність до дій.

Наявність таких підрозділів може бути використана Росією для створення нестабільності, якщо Москва вирішить активізувати свої плани. Цей фактор залишається основним ризиком, який потребує пильного моніторингу", — додав експерт.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" вважає, що наразі немає явних сигналів підготовки наступу з півночі, але потенційна загроза залишається.

Зокрема, втягнення білоруської армії у війну можливе за політичним рішенням Москви, що потребуватиме контролю над білоруськими збройними силами. Лакійчук підкреслює важливість роботи розвідки для своєчасного виявлення загроз.

"Україні потрібно насторожено ставитися до цих навчань. І бути готовою, що під час них відпрацюються такі дії, які у тому чи іншому вигляді можуть потім початися на українському північному кордоні", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, що Білорусь формує бригаду спецпризначенців біля кордону з Україною перед спільними з Росією навчаннями. Чи готується Мінськ до війни, чи це політичний маневр Лукашенка для тиску та піару? Фокус аналізував, що стоїть за цими діями та їхні можливі наслідки.