Україна як полігон. Яку мету має Іран, беручи участь у російсько-українській війні

Одна з них — можливість масового випробування своїх озброєнь — для підготовки до війни проти Ізраїлю. Неважко зауважити, що іранські дрони-камікадзе використовуються переважно не проти ЗСУ, а проти цивільних об'єктів та енергетичної інфраструктури України.

Це не просто людожерська тактика Кремля: впевнений, що російським генералам про це нашепотіли їхні іранські радники. Іран чудово розуміє, що він не має шансів на полі бою проти Армії оборони Ізраїлю, немає шансів і у війні в повітрі.

ВПС Ізраїлю не просто на голову сильніші, ніж іранські ВПС — це взагалі незрівнянні величини. Але Іран чудово знає про вразливість ізраїльського тилу, невелику територію держави євреїв і колосальну щільність населення на цій території.

Для Ірану терор — це асиметрична відповідь на військову могутність Єрусалиму.

Використовуючи свої озброєння в Україні, особливо проти цивільних, Іран перевіряє їхню ефективність, здатність долати протиповітряну оборону, вплив їхніх ударів на суспільство та масштаб руйнувань.

Коригування і зміни після збору даних іранські інженери вже вносять у нові моделі. Терор має бути не просто тотальним, а й безперервним — розтягнутим у часі та нестерпним для цивільного населення.

До речі, це одна з причин, чому Ізраїль не готовий продати Україні свої системи ПРО, такі як "Хец". Їх використання в небі України дасть Ірану безліч інформації про те, як ці системи працюють, на що здатні та як навчитися їм протидіяти.

Реальні можливості "Хец-3", наприклад, невідомі. Ми знаємо, що в 2019 році Ізраїль спільно зі США успішно провів три секретні випробування "Хец-3", і ці випробування не просто так були секретними.

Ізраїль менше за все хотів би, щоб Іран знав про реальні можливості ізраїльських систем ПРО та створював свої дрони і ракети з урахуванням цих знань. Іран же максимально вивчає всі випадки перехоплень і намагається дістати будь-яку інформацію з цієї теми.

Не просто так українське командування заборонило розголошувати інформацію про успіхи та можливості німецької IRIS-T SLM, яка зарекомендувала себе не як ефективна, а як надефективна система перехоплення.

Резюмуючи: важливо розуміти, що російсько-українська війна для Ірану — це не більше ніж полігон підготовки своїх систем для війни з Ізраїлем.

У Тегерані, як і в Єрусалимі, всі чудово розуміють, що в тому чи іншому масштабі, доки існує нинішній режим аятол, ця війна трапиться — як з іранськими експедиційними корпусами на кшталт тієї ж Хезболли, в планах якої вже є наміри захоплення територій Верхньої Галілеї, так й із самими силами КВІР безпосередньо.