Готуйтеся до нової війни. Але там не повинно бути волонтерів

"Я хотів би, щоб на нашій наступній війні не було волонтерів. Взагалі. Не тому, що не люблю волонтерів чи не ціную їх. Без них ми, найімовірніше, не витягнули б війну ще з самого початку, з 2014 року. А те, що роблять волонтери зараз — це щоденний героїзм і надзвичайно важча праця.

Але я повторюю. Я хотів би, щоб на нашій наступній війні — а вона буде — волонтерів не було. І ось чому". Думка. Ми . Ми з України Тому, що волонтери закривають те, з чим не впоралася держава.

Сам факт існування волонтерів у якомусь іншому форматі, ніж "відіслав малюнок школяра на фронт" або "привіз смаколики бійцям" — це дзвіночок про те, що держава не впоралася. А коли волонтери привозять на війну "байрактари" та бронеавтомобілі — це вже не дзвіночок, а дзвін.

Величезний такий. Чого я справді хочу — так це повністю забезпеченої армії. Армії, в якої вистачає автомобілів, і волонтерам не потрібно скуповувати всі позашляховики в Європі. Армії, у якої коптери та "крила" — це не дефіцит, а розхідник, необхідний у сучасній війні.

Я хочу армію, повністю забезпечену аптечками, взуттям, формою, снайперськими гвинтівками і навіть — ось тут почнеться срач — коліматорними прицілами для підрозділів, яким вони справді потрібні. Я хочу, щоб ми як держава були готові до війни щохвилини.

І щоб кожен громадянин, який іде служити, розумів, що йому не доведеться шукати берці чи шолом серед волонтерів. Бо і берці, і шолом, і все інше йому видадуть і так. Я хочу, щоб армія не потребувала волонтерів.

Я бачив і знаю, наскільки багато волонтери роблять, і розумію, скільки всього зупиниться і зникне без них. Дуже багато всього. Критично багато. Так, повністю забезпечити мільйонну армію важко. Ми не найбагатша країна у світі. Але це можливо. І так має бути, бо це правильно.