Кліматична війна Росії: як управління сонячною активністю може стати бойовою зброєю

Але, як попереджає системний аналітик Метт Інс у колонці для RUSI, це може стати інструментом у гібридній війні Росії проти Заходу — сонце можуть поставити на службу Кремлю.

У цьому десятилітті Росія може піти далі актів саботажу в Європі і таємно розгорнути технології сонячної геоінженерії, розпалюючи заворушення шляхом дестабілізації клімату в регіоні.

Сонячна геоінженерія, яка колись належала до галузі наукової фантастики, тепер переходить до експериментів у реальному світі, що підвищує ризик її неправомірного використання ворожими суб'єктами.

Відомий також як управління сонячною радіацією, цей набір нових технологій, таких як інжекція стратосферного аерозолю та освітлення морських хмар, спрямований на штучне сповільнення зростання глобальної температури шляхом зменшення кількості сонячного світла, яке поглинається поверхнею Землі.

На сьогодні їхньою основною метою є боротьба з симптомами прискореної зміни клімату.

Однак ці технології також несуть у собі ризики подвійного призначення: крім непередбачуваних екологічних наслідків, вони можуть бути використані державами, які прагнуть змінити геополітичний баланс, щоб викликати кліматичні потрясіння.

Без належних гарантій ці технології можуть стати інструментами геополітичного примусу в найближчі роки. Міжнародний інтерес до технологій охолодження клімату зростає.

Наприклад, Агентство перспективних досліджень і винаходів при уряді Великої Британії в травні оголосило про плани інвестувати 57 мільйонів фунтів стерлінгів у 21 геоінженерний проєкт.

Це включає в себе кошти на дослідження з інжекції стратосферного аерозолю та зусилля із заморожування арктичного морського льоду, який наразі скорочується на 12,2 % за десятиліття через глобальне потепління порівняно з його середньою площею в період з 1981 по 2010 рік.

Ці інвестиції роблять Велику Британію одним із найбільших спонсорів геоінженерних досліджень у всьому світі. Але це не єдина держава, зацікавлена в оцінці доцільності нових технологій.

Низка інших країн, включно з Австралією, Китаєм, Індією, Росією, США та кількома членами ЄС, також вивчають методи геоінженерії. Про це йдеться в національній доповіді розвідспільноти США про геополітичні наслідки зміни клімату до 2040 року.

У цій доповіді, опублікованій 2021 року за адміністрації Байдена, попереджають, що широкомасштабне одностороннє розгортання сонячної геоінженерії однією з провідних держав для боротьби з наслідками зміни клімату, які посилюються, якщо інші зусилля з обмеження потепління вважатимуться недостатніми, нестиме серйозні ризики для геополітичної стабільності.

Російські вчені вже давно є активними прихильниками сонячної геоінженерії для боротьби з наслідками зміни клімату. Згідно з одним з останніх наукових досліджень, цей інтерес виник ще в середині радянського періоду.

Примітно, що Москва залишалася важливим учасником цих наукових дебатів аж до своєї ізоляції від міжнародної наукової сцени після вторгнення в Україну.

Вчені-кліматологи вже давно розходяться в думках щодо того, чи слід спрямовувати більше коштів на дослідження в галузі сонячної геоінженерії.

Почасти це пояснюється тим, що дослідження і впровадження цих технологій наразі не підпадають під дію існуючого міжнародного права, попри їхній потенційний шкідливий транскордонний вплив.

Оскільки було проведено відносно мало польових експериментів, технології сонячної геоінженерії залишаються значною мірою недоведеними. Водночас взаємопов'язана природа глобальної кліматичної системи робить вельми ймовірними небажані наслідки їх використання.

Останніми роками ООН і різні дослідницькі інститути наголошували на ризику потенційних побічних ефектів, зокрема на непередбачуваних та екстремальних змінах у режимі випадання опадів, які можуть підірвати продовольчу і водну безпеку в постраждалих районах.

Ключове питання полягає в тому, як проявиться будь-який каскадний ефект. Як показує попередній аналіз цього питання, збільшення кількості опадів, корисне для однієї країни, може призвести до серйозних повеней у сусідній державі.

У той час як будь-яке раптове припинення використання цих технологій може призвести до серйозних потрясінь, включно з різким потеплінням і руйнуванням екосистем.

Стурбованість з приводу розгортання сонячної геоінженерії зазвичай зосереджена на використанні цих технологій як екстремальної відповіді на зростаючий кліматичний тиск.

Однак останнім часом деякі експерти б'ють на сполох з приводу того, що ці технології можуть бути використані ворожими суб'єктами для просування своїх інтересів.

Наразі немає жодних загальнодоступних свідчень того, що Кремль планує використовувати сонячні геоінженерні технології як зброю або що він навіть розглядав таку можливість.

Однак відносна простота їхнього застосування, юридична невизначеність, пов'язана з їхнім використанням, можуть зробити їх привабливим інструментом в епоху посилення гібридної війни, коли залишається все менше бар'єрів, що стримують поведінку держав.

Ба більше, суперечливий характер цих технологій означає, що вони можуть бути використані для широкомасштабних руйнувань навіть без негативного впливу на клімат.

З огляду на таку можливість, науковий авторитет Росії в цій галузі та історію російської військової розвідки, яка використовує нові методи для заподіяння шкоди супротивникам, видається правдоподібним, що Москва може експериментувати із застосуванням сонячної геоінженерії в найближче десятиліття, хоча ще кілька років тому такий сценарій міг здатися неправдоподібним.

На відміну від більшості актів саботажу або кібератак, більшості європейських розвідувальних служб, імовірно, буде складно виявити, визначити або запобігти використанню сонячного геоінжинірингу як зброї, з огляду на поточні можливості та пріоритети.

Тому будь-яке раннє попередження буде обмеженим, що підвищить ризик стратегічної несподіванки. Ця проблема, ймовірно, буде посилюватися невизначеністю в питанні про те, де має лежати відповідальність за управління сонячною геоінженерією.

Наразі не існує міжнародного консенсусу щодо того, який форум, якщо такий існує, найкраще підходить для керівництва в цьому питанні.

Тим часом деякі держави і багатонаціональні організації, схоже, згортають зусилля з вивчення подібних питань, що перебувають на стику зміни клімату і національної безпеки.

Така розстановка пріоритетів ризикує призвести до зниження інституційної обізнаності щодо наслідків сонячних геоінженерних технологій для безпеки серед представників оборонних відомств, служб безпеки та розвідки, попри можливість їх примусового використання.

У міру того як Велика Британія збільшує інвестиції в дослідження в галузі сонячної геоінженерії, з'являється вузьке, але критично важливе вікно для формування міжнародних норм і гарантій та встановлення "червоних ліній".

Велика Британія, з огляду на її зростаючу роль у цій царині, має можливість очолити зусилля щодо включення заборон на наступальне або примусове використання сонячної геоінженерії в міжнародні угоди і протоколи досліджень.

Вона також може виступити за створення спеціальної міжурядової цільової групи — при ООН, НАТО або іншому органі — для моніторингу ризиків мілітаризації, підвищення прозорості та створення механізмів реагування.

Нарешті, ризики, пов'язані з сонячною геоінженерією, мають бути інтегровані в національні та союзні стратегії безпеки і системи планування.

Це допоможе зміцнити розуміння і підвищити стійкість до будь-яких потенційних майбутніх гібридних загроз, пов'язаних із маніпулюванням кліматом.

Водночас розвідувальне співтовариство Великої Британії має ставитися до цих технологій так само, як і до інших гібридних загроз, які виникають: інвестувати в можливості виявлення й атрибуції, а також координувати роботу урядових установ, щоб виявляти й відстежувати ранні ознаки зловживань.