120 тисяч нових солдатів РФ: які області України можуть бути під прицілом ворога вже у вересні

Фокус розбирався, куди та коли Москва може спрямувати нові сили.

За оцінкою американського "Інституту вивчення війни" (ISW), Росія посилює формування військ, створюючи резерви, які можуть бути використані в Україні або проти НАТО в майбутньому, попри обмежені наступальні можливості в Україні.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія має близько 695 тисяч військових в Україні й, крім того, має стратегічний резерв із 13 дивізій і приблизно 121 тисяча осіб.

Хоча Росія здатна компенсувати втрати та нарощувати сили, ці резерви, ймовірно, не будуть повністю залучені на фронті найближчим часом, оскільки російські війська вже мають перевагу в людських ресурсах на ключових ділянках.

Натомість Росія може готувати ці сили до війни з НАТО, прагнучи виснажити Україну в довготривалому конфлікті. Українська розвідка також вказує, що Росія формує резерви для операцій не лише в Україні.

Російське командування, ймовірно, продовжить накопичувати сили для майбутніх конфліктів, якщо зможе підтримувати темпи набору, достатні для заміщення втрат і одночасного створення резерву.

За словами військового експерта Олега Жданова, наразі Росія не має цілеспрямованих резервів, які б суттєво збільшували чисельність її збройних сил. Натомість країна активно проводить весняний призов, який триває до 1 липня, із запланованою кількістю 160 тисяч новобранців.

Цей процес розтягнутий на три місяці, що свідчить про труднощі в наборі такої кількості особового складу. Експерт зазначає, що наразі складно оцінити, чи виконує Росія цей план, але призовники є ключовим джерелом для поповнення армії.

Одразу після призову новобранці потрапляють під тиск для підписання контрактів. Російське командування активно заохочує молодих солдатів укладати контракти, щоб використовувати їх для поповнення втрат у військових частинах, які беруть участь у бойових діях.

Жданов також звертає увагу на те, що президент РФ Володимир Путін прагне значно розширити армію, але для цього необхідна повномасштабна мобілізація.

"Однак через політичні та соціальні обмеження Путін не може піти на такий крок, оскільки це може викликати значний суспільний резонанс усередині країни.

Таким чином, Росія змушена покладатися на призовників і контрактників для поповнення втрат, що обмежує її можливості для швидкого нарощування сил", — стверджує експерт.

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, чисельність російських військ в Україні сягає приблизно 700 тисяч осіб, що свідчить про значне збільшення окупаційних сил.

У 2024 році російська армія залучила близько 440 тисяч осіб, що вказує на значний мобілізаційний потенціал країни-окупанта. Загальний мобілізаційний резерв Росії, за оцінками Головного управління розвідки України, становить близько 20 мільйонів осіб.

Це дозволяє Росії компенсувати втрати та нарощувати сили, попри провал першого етапу так званої "спеціальної військової операції".

Снєгирьов наголосив, що Росія не змогла досягти своїх цілей, зокрема виходу на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей за чотири роки війни. Росія робить ставку на чисельну перевагу в живій силі, застосовуючи тактику "м’ясних штурмів".

Експерт зазначив, що ця тактика нагадує методи радянської армії часів Другої світової війни. "Тактика і стратегія російських військових нічим не відрізняється від тактики радянських військових. Показовим прикладом є бої на Сумщині, зокрема в районі Андріївки.

За даними російських джерел, із 100 штурмовиків одного підрозділу вціліло лише 8, причому тих, хто вижив, визнали "п’ятисотими" (відмовниками) і повторно кинули в бій", — підкреслив експерт.

На Сумщині діють бригади морської піхоти Росії, зокрема 810-та та 155-та, які вже тричі змінювали особовий склад через величезні втрати. Поповнення цих бригад значною мірою відбувається за рахунок так званого "спецконтингенту" — ув’язнених та інших маргінальних груп.

Зокрема на війну з Україною Росія відправила 20 тисяч трудових мігрантів. Тотальна мобілізація на окупованих територіях України, зокрема в Луганській та Донецькій областях, також сприяє поповненню російських військ.

Цей підхід дозволяє Росії мінімізувати втрати серед кадрових військових ЗС РФ, перекладаючи основний тягар бойових дій на призовників, мігрантів і "спецконтингент".

За інформацією Олега Жданова, Росія наразі формує одну дивізію чисельністю до 10 тисяч осіб на базі Ленінградського військового округу.

Ця дивізія, ймовірно, буде направлена до кордонів з Естонією або Фінляндією, що може вказувати на стратегічні наміри Кремля зміцнити свої позиції на північно-західних рубежах, готуючись до потенційних загроз із боку НАТО.

Однак більша частина з 160 тисяч планується направити на бойові дії проти України. "Ми очікуємо ці поповнення російських військових на нашому фронті десь у другій половині серпня, першій половині вересня.

Оці 160 тисяч вони повинні замінити всіх контрактників, які тримаються на пунктах постійної дислокації в РФ", — підкреслив експерт.

Ці контрактники, у свою чергу, можуть бути перекинуті на фронт для доукомплектування підрозділів, які беруть участь у наступальних операціях в Україні. Проте Жданов підкреслює, що створення повноцінних військових частин чи з’єднань із призовників є малоймовірним.

Натомість Росія зосереджується на доукомплектуванні підрозділів до повного штату, щоб підтримувати наступальний потенціал на ключових ділянках фронту.

Дмитро Снєгирьов додає, що Росія прагне повністю окупувати Донецьку та Луганську області, що і є першочерговим завданням набору нових військових. "Головна мета окупантів, — вихід на адміністративні кордони Донецької області.

Для цього Росія масштабує штурмові підрозділи, використовуючи мобілізаційні ресурси для захоплення нових територій", — резюмує експерт.

Нагадаємо, українські війська успішно відбивають наступальні спроби противника в напрямку Юнаківки, стабілізувавши ситуацію на кордоні Сумської та Харківської областей.