Броня слабка і мало шансів вижити: як бронемашини РФ не витримали конкуренції на українському фронті

By Alex Janovskyi

Багатотисячний парк бронемашин РФ не витримав випробування трирічною війною не з країнами НАТО, а з однією лише Україною, підбиває підсумок військовий оглядач Олександр Коваленко. Західні аналоги перевершують російські за бронюванням і за виживанням.

Три роки війни в Україні показали абсолютну провальність радянської та російської концепції ББМ.

БМП-1/2/3, БМД-1/2/3/4, БТР-70/80/82 та інші радянські й російські моделі бойових машин, що відповідають за доставлення десанту на позицію, проведення штурмових дій та вогневу підтримку.

Гранично низький життєвий цикл виживання самої машини і, як наслідок, екіпажу і десанту, а також, після ураження, здебільшого відсутність можливості відновлення, призвело до високих втрат у цієї категорії та надвисоких втрат особового складу.

Західні зразки техніки завдяки більш продуманим технічним рішенням і високому показнику бронювання за багатьма показниками випереджають російські зразки, навіть із сучасної лінійки, причому це стосується не тільки M2A2 Bradley і CV90, але й, здавалося б, морально застарілих M113, Mаrder1 .

Підприємства Росії, що виробляють ББМ (Арзамаський і Курганський машинобудівні заводи, Волгоградський тракторний завод) і зайняті у модернізації та відновленні радянської техніки, вийшли на пікові показники виробництва, все одно не здатні компенсувати щомісячні втрати саме виробництвом нової техніки.

Радянська ж техніка на складах закінчується, а що залишилася, не дає змоги через технічний стан відновлювати її та компенсувати втрати так само швидко, як у 2023 та першій половині 2024 року.

Власне, закладена в основу ББМ ще за радянських часів відстала і безперспективна концепція призвела до того, що через десятиліття багатотисячний парк ББМ не витримав випробування трирічною війною не з країнами НАТО, а з однією лише Україною.