Вісім факторів, що впливають на перебіг війни. Що може змінитись?

Але є фактори, які варто врахувати, щоб обставини не розгорнулися в інший бік В останніх двох колонках я намагався пояснити, про що ця війна. Вона зовсім не про нацистів, ядерну зброю та НАТО, вона — про самоврядування та виживання.

Тепер я переходжу до питання про те, що відбувається на полі бою. А відбувається, як на мене, ось що — Росія програє. Рішення Росії вторгнутися в Україну було не лише злочином, а й помилкою.

Будь-якому уряду важко це визнати (ми все ще чекаємо винесення рішення щодо фіаско Америки у війні в Іраку). Але особливо важко доводиться тирану, чия влада ґрунтується на його образі сильної людини з непогрішним судженням.

Росія досягла тієї стадії війни, в якій вона воює, тому що не воювати було б для неї ганебно. І вона швидко досягла цієї стадії. Війна закінчиться лише тоді, коли Путін зрозуміє, що Росія її програє, у тому сенсі, що він зрозуміє, що його особисте становище під загрозою.

Іншими словами, тут не можна все розуміти буквально — йдеться не про утримувані чи втрачені території чи про отримані чи завдані втрати, йдеться про політичну кон’юнктуру, яку важко точно вловити.

Найімовірніше, російська поразка виглядатиме як момент в українській війні, який змінить настрої в Росії та створить видиму напруженість усередині російської держави, тим самим змушуючи Путіна змінити його історію.

Чи це можливо? Безперечно, Путін може змінити свою історію. Він робить це завжди. Власне, так він і керує. Він змінив свою історію, коли востаннє вторгся в Україну і не зміг досягти своєї мети.

Перехід від тези «вторгнення в Україну неможливе» до тези «вторгнення в Україну неминуче» у лютому цього року відбулося з орвеллівською стрімкістю. І він може знову міняти наративи (доти, доки ситуація остаточно не вийде з-під контролю).

Але він не змінить історію, допоки йому не доведеться це зробити, і лише українські успіхи можуть змусити його піти на це. Чи можуть українці продемонструвати потрібний імпульс на полі бою? Я думаю, що це можливо, але спочатку я хочу визнати одну дуже важливу річ.

Війни передбачувано непередбачувані.