Нові суми військового збору в Україні: чи зростуть відрахування з депозитів

Збільшення військового збору з 1,5% до 5% призведе до зростання загального податкового навантаження на доходи з депозитів українців у банках до 23%. Та поки закон не підписаний президентом, у ВР почали обговорювати інші варіанти наповнення бюджету.

Наприклад, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев нещодавно висловив пропозицію посилити фінансування оборони через запровадження обов’язкової купівлі громадянами військових облігацій.

Що із запланованим підвищенням податків та як в разі підписання законопроєкту зміниться дохідність банківських вкладів? Президент Володимир Зеленський отримав на підпис законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" про рекордне збільшення податків, зокрема і підвищення військового збору з 1,5% до 5%.

Це означає, що доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно. Підвищення військового збору для депозитів, на думку експертів, це очевидний мінус до отриманого доходу громадян З 1 січня 2025 військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) збільшиться з 1,5% до 5%.

Для ФОПів 1, 2 та 4 груп військовий збір становитиме 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця. Зараз це 800 грн на місяць. ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору.

"Поки не зрозуміло чи буде підпис в поточному варіанті, або потрібно шукати інші додаткові форми наповнення.

От наприклад, сьогодні було запропановано Гетьманцевим почати обговорення обов'язкового викупу облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП) в розмірі 7% з оподаткованого доходу", — нагадав фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі Фокусу.

Підвищення ж військового збору для депозитів, на думку економічного аналітика, це очевидний мінус до отриманого доходу громадян. В разі підписання законопроєкту з доходів за депозитами відраховуватимуть не 1,5% збору, а 5%.

Оскільки з депозитного доходу також відраховується податок на доходи (ПДФО), загальна сума відрахування з отриманого доходу становитиме 23%. Окрім 18% податку на прибуток, буде додаткові 5% військового збору (ВЗ).

Таким чином при річній ставці депозиту в 13%, вкладник буде отримувати чистими лише 10% "Окрім 18% податку на прибуток, буде додаткові 5% військового збору (ВЗ). Таким чином при річній ставці депозиту в 13%, вкладник буде отримувати чистими лише 10%", — розмірковує Андрій Шевчишин.

Проте на кількість депозитів у банках це вплинути не зможе, оскільки, пояснюють експерти, у українців не надто багато варіантів для збереження коштів. "Тут плив не лінійний.

Причина в тому, що кількість доступних інструментів для збереження заощаджень дуже мала — депозити, валюта, ОВДП, нерухомість, золото. Й депозити — самий простий та доступний інструмент.

Тож, я розглядав би ситуацію при якій ОВДП стають більш привабливими для населення (оскільки на них податки не розпространяються), але через низький рівень грамотності люди побоюються облігацій Тож кошти залишаться на депозитах, бо це просто й зручно", — пояснив Андрій Шевчишин.

Із думкою аналітика погоджується директорка з маркетингу Unex Bank Аліна Компанець. На прохання Фокусу вона прокоментувала ситуацію зі зменшенням прибутковості через збільшення військового збору і зростання податків з депозитних доходів.

"Саме по собі, у "рафінованому" вигляді, збільшення збору не зможе вплинути на цікавість українців до строкових вкладів в національній валюті.

Суто математично, головне, щоб реальна ставка, тобто прибутковість депозиту після оподаткування та з урахуванням інфляції, залишалася позитивною", — пояснила фахівчиня банку.

Збільшення збору не зможе вплинути на цікавість українців до строкових вкладів в національній валюті.

Суто математично, головне, щоб реальна ставка, тобто прибутковість депозиту після оподаткування та з урахуванням інфляції, залишалася позитивною Проте, додала она, кожна людина сама для себе вирішує, чи готова вона вкладати заощадження на строковий депозит.

І тут вже працюють додаткові чинники: інфляційні очікування, суб’єктивні оцінки курсу гривні до іноземних валют у майбутньому, загалом очікування щодо майбутнього.

"Жодна ставка не змусить людину вкласти гроші на депозит навіть на кілька місяців, якщо вона вважає, що через високий ризик настання певних подій вони можуть їй знадобитися за тиждень або місяць.

Тобто йдеться про комплексну оцінку, яка дуже часто підпорядковується не математичним підходам, а суб’єктивним відчуттям", — додала Аліна Компанець.

2024 року через комплекс чинників, зокрема, внаслідок зниження ставок, попит на строкові депозити серед населення суттєво скоротився, кажуть у банку. Інфляція восени почала прискорюватися, негативно впливаючи на реальну ставку.

А підвищення військового збору, звісно, додатково тисне на привабливість інструменту заощадження.

2024 року через комплекс чинників, зокрема, внаслідок зниження ставок, попит на строкові депозити серед населення суттєво скоротився "Проте в останні кілька тижнів група банків, серед яких, до речі, є й лідери роздрібного сегменту, почала збільшувати ставки за депозитами.

Тож якщо індекс UIRD, який розраховується за ставками 20-ти найбільших фінустанов, продовжує утримувати планку в 13% річних за депозитами в гривні на строки від 3-х до 12 місяців, то у банків меншого розміру українці можуть отримати 15%-16% річних за вкладами від трьох місяців", — пояснила експертка.

Зазначимо, що індекс UIRD є визнаним ринковим індикатором розміру ставок, який розраховується на щоденній основі за номінальними ставками 20 найбільших (за розміром портфелю вкладів фізичних осіб) банків.

Станом на 7 листопада, UIRD за вкладом у гривні на 3 місяці становить 12,85% річних, на шість місяців — 12,75%, а на рік — 12,61% річних. Зауважимо, за даними НБУ, до кінця 2024 року інфляція пришвидшиться до 9,7%, тож, наразі строкові вклади у банках покривають прогнозний рівень інфляції.

Тож, підвищення військового збору тисне на попит на депозити, але банки вже почали компенсовувати цей тиск, збільшуючи відсоткові ставки за деякими видами вкладів.