Боєприпаси з боліт і водойм. Як у ЗСУ долають "снарядний голод", поки Захід шукає допомогу

Чинні військові розповіли Фокусу, чи вдається їм боротися з дефіцитом снарядів і чи заважає це відбивати атаки ворога.

Обмеження поставок боєприпасів зі США через політичні розбіжності між республіканцями і демократами в Конгресі змушують Київ вдаватися до нестандартних рішень.

На полі бою в хід ідуть ударні дрони, міни, інші вибухонебезпечні предмети і російські снаряди, що не розірвалися. Репортери газети The Wall Street Journal пишуть, що українські солдати іноді шукають боєприпаси в болотах і на дні водойм.

Видання наводить як приклад 36-річного бійця ЗСУ Максима Полюховича, який займається настільки небезпечним пошуком. Солдат проходить кілометри мінними полями, щоб знайти цілі снаряди, залишені російськими військами під час втечі з Харківської області.

Військовий каже, що відправив щонайменше 14 000 снарядів бригадам на сході України, а також 4 000 боєприпасів до БПЛА для скидання на скупчення живої сили і техніки ЗС РФ. Полюхович знаходить снаряди калібру 152 мм, сумісні з артилерійськими установками часів СРСР.

Офіцери української 92-ї штурмової бригади, які ведуть бойові дії біля зруйнованого села Андріївка на сході, стверджують, що отримали від Полюховича понад 8 000 снарядів.

Низка російських і українських ЗМІ зробили некоректне узагальнення статті The Wall Street Journal, написавши, що солдатам ЗСУ наказують шукати боєприпаси в болотах і на мінних полях.

Автори матеріалу навели в приклад Максима Полюховича як ініціатора ідеї, але про масові накази на рівні армії не йшлося. Знайдені російські снаряди — далеко не основне джерело поповнення запасів ЗСУ, запевняють опитані Фокусом діючі військові.

Приміром 47-та окрема механізована бригада (ОМБр) має проблеми з нестачею боєприпасів, але для захисту від атак окупантів ресурсу достатньо. Безумовно, для контрнаступу знадобиться набагато більше снарядів, визнає прес-офіцер бригади Анастасія Блищик.

"Можу порівняти з періодом, коли наші військові йшли в наступ влітку 2023 року на Запорізькому напрямку. Зараз ми в обороні на Авдіївському напрямку, цифри щодо пострілів з артилерійських знарядь абсолютно різні", — пояснює вона в діалозі з Фокусом.

Альтернативою дорогим західним боєприпасам стали FPV-дрони. Звичайні безпілотники до 30 тисяч гривень у руках грамотного пілота зупиняють колони російської техніки, додала Блищик.

"Якщо наші бійці бачать колону ЗС РФ, що рухається, по них працює артилерія, а рота БПЛА додає ураження дронами. Мінометники також не сплять", — продовжила вона. Командування 47-ї ОМБр, за словами прес-офіцера, не посилає солдатів шукати російські боєприпаси, що не розірвалися.

Трофейні снаряди і техніка — інша справа. Так, на Запорізькому напрямку під час зачистки посадок знайшли багато боєкомплектів ЗС РФ. "Шукати снаряди по болотах і річках — таким у нас точно не займаються.

На Харківщині затрофеїли міни, танки і БМП, адже росіяни тікали і все залишали. Озброєння солдати брали для захисту Бахмута", — наголосила вона.

Військовий-аеророзвідник, екснардеп Ігор Луценко у спілкуванні з Фокусом не скаржився на нестачу артилерійських боєприпасів у його підрозділі. Необхідна норма боєкомплекту вистрілюється згідно зі штатними наказами.

"Боєприпаси, що не розірвалися, теоретично можна використовувати, але треба знати, як з ними поводитися. Спочатку їх розбирають, потім дивляться, що можна використовувати. Я нікому не рекомендую це робити, якщо не знаєш як", — коротко зауважив він.

Командири ЗСУ не стануть використовувати живу силу для пошуку боєприпасів у болотах, оскільки під час російського наступу і так вистачає проблем на фронті, додав військовий.

У підрозділі "ВІДАР" Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МО) , яким керує Руслан Каганець, запаси артилерійських снарядів виділяє ГУР МО на конкретні військові операції.

За два роки повномасштабної війни з Росією командир жодного разу не стикався зі снарядним голодом. Проте в ЗСУ проблема з дефіцитом боєприпасів гостріша, оскільки регулярна армія тримає фронт у режимі 24/7, зізнається він.

"Часто привозимо снаряди з собою, якщо знаємо, що на певних позиціях у солдатів немає боєприпасів. Під нашу роботу видаються снаряди для артилерії та мінометів.

Інтенсивність боїв підрозділів ГУР МО не настільки інтенсивна, як у лінійних військах ЗСУ, що дає нам змогу економити ресурс", — розповідає Каганець.

Компенсатором дефіциту боєприпасів для багатьох бойових підрозділів ЗСУ, за оцінками військових, стала "снайперська артилерія", або FPV-дрони. Якщо снаряд пролежить у болоті, на землі або на дні річки, стріляти ним уже не можна.

Можна витягнути з нього тротил та інші елементи, але як артилерійський боєприпас він стає непридатним, каже Фокусу військовий експерт Павло Нарожний. "Бувають різні ситуації з трофейними снарядами: спеціальні підрозділи в ЗСУ їх оновлюють і відправляють знову в бій.

Точно їх не шукатимуть у болотах чи річках, такими екземплярами вже не постріляєш. Витрачати час солдатів і піддавати їх ризику даремно вкрай неефективно", — продовжує аналітик. Нарожний вказує, що в боєприпасі можна замінити детонатор, засіб займання та інші речі.

У середньому російська армія у фазі наступу вистрілює в шість разів більше снарядів, ніж ЗСУ. Тому будь-який знайдений і "затрофеєний" снаряд — тільки плюс для оборони України, додає аналітик.

Зазначимо, що Київ очікує мільйон снарядів від учасників ініціативи Чехії щодо закупівлі артилерійських снарядів для гармат стандарту НАТО у третіх країн. Греція може стати ключовим постачальником у рамках ініціативи, писало видання Doureios news.

Нагадаємо, шведська збройова компанія Saab і німецька Rheinmetall говорили про залежність від бавовни з Китаю, що застосовується у виготовленні пороху для артилерійських снарядів. Якщо у ЄС погіршаться відносини з Пекіном, імовірні обмеження експорту сировини.