ППО з підручних засобів: чи допоможуть Україні ракети Р-73

Чи зможе цей імпровізований метод замінити справжні системи ППО? Про це розмірковує автор статті видання The National Interest "Захисники України монтують ракети класу "повітря-повітря" Р-73 для ППО", яку переклав Фокус.

Україна бореться за своє існування з 2022 року, коли російські війська вторглися на її територію — і її опір російському вторгненню можна оцінити як по-справжньому видатний.

Після того, як київські військові провели сміливий рейд на російські авіабази в глибині Росії, знищивши щонайменше дюжину російських стратегічних бомбардувальників дальнього радіусу дії, Москва має намір нагадати світові, чому вона є великою військовою державою, завдавши по Україні комплексних ракетних ударів.

Ще до несподіваної атаки України на Росію українці намагалися створити імпровізовану систему протиповітряної оборони, як показав нещодавній російський удар по Україні з використанням навчальних дронів "Дань-М".

Українці запустили імпровізовані засоби ППО по рою дронів, що наближався, щоб заповнити прогалини у своїй мережі ППО, наданій НАТО.

Наприклад, українські ракети класу "повітря-повітря" Р-73 (AA-11 Archer за класифікацією НАТО), спочатку призначені для використання військовими літаками в повітряному бою, тепер переобладнано для наземного і навіть морського застосування як засоби ППО по всій Україні.

Українська мережа ППО, створена з підручних засобів, включає в себе деякі наземні системи протиповітряної оборони, зокрема модифіковані системи 9К33 "Оса" (SA-8).

Українські війська за підтримки таких організацій, як фонд "Повернись живим", модифікували системи зенітних ракетних комплексів ближньої дії 9К33М3 "Оса-АКМ" для запуску ракет Р-73 замість стандартних ракет 9М33.

Кожна модифікована система "Оса" може нести пару ракет Р-73 з рейковим пуском, що підвищує її здатність уражати російські безпілотники і літаки, що летять низько.

Ця модифікація забезпечує більшу мобільність і гнучкість, оскільки ракета Р-73 дає змогу ЗРК стріляти й одразу ж переміщатися, що знижує вразливість перед контратаками.

Третя штурмова бригада розробила Dragon H73, мобільну платформу протиповітряної оборони, встановивши дві пускові установки для Р-73 на вантажівці Humvee, поставленій США.

Легка, високомобільна система призначена для ураження російських дронів і бойових літаків, використовуючи інфрачервону систему наведення Р-73 для ефективного знищення загроз, що летять низько.

Щодо застосування морських дронів, то українські військові оснастили безпілотні надводні апарати Magura-7 ракетами Р-73 для ураження російських літаків над Чорним морем.

Серед помітних успіхів можна відзначити збиття російського винищувача Су-30 і гелікоптерів Мі-8 2024 року — це перші відомі випадки використання безпілотних катерів із ракетами "повітря-повітря" для знищення літаків.

Інфрачервоне наведення Р-73 дає змогу цим безпілотникам наводитися на теплові сигнатури гелікоптерів або літаків, що летять низько, забезпечуючи інноваційний захист від російських ВПС.

Проте ракета Р-73 не ефективна проти високошвидкісних балістичних ракет, зокрема російських ракет "Іскандер" і "Кинджал". Р-73 призначена для повітряного бою; її основна роль — протидія ворожим літакам, безпілотникам і повільнішим крилатим ракетам.

Адаптація ракет "повітря-повітря" для використання як ракет "земля-повітря" вимагає технічних модифікацій, які негативно впливають на надійність і точність цих систем порівняно зі спеціально розробленими ЗРК.

Р-73 використовується з певним ступенем ефективності, але такі імпровізовані системи ППО не допоможуть проти ракет дальнього радіусу дії, наявних у розпорядженні Росії.

Інноваційне та унікальне використання ракети Р-73, викликане надзвичайним напруженням перед обличчям російського наступу, безсумнівно, допомогло Україні.

Однак цей імпровізований метод ППО навряд чи зможе забезпечити такий самий захист, як справжні системи протиповітряної оборони. Брендон Дж.