Російські хакери намагалися вкрасти таємний план Німеччини на випадок війни з Росією

Згідно з інформацією журналістів, нещодавно сталося два інциденти, в яких спочатку не було зрозуміло, чи могли хакери викрасти конфіденційні дані, пов'язані з бундесвером, а саме, з планами Німеччини на випадок війни з Росією, пише Tagesschau.

У середині червня гессенська компанія, що надає бундесверу послуги супутникового зв'язку, стала жертвою кібератаки.

Спочатку передбачалося, що стався витік секретної інформації, ба більше, ймовірно, постраждала й оперативна інформація, що потенційно загрожувало безпеці місій бундесверу.

"За наявними даними, оперативний трафік даних Бундесверу і власні IT-мережі Федерального міністерства оборони атакою не постраждали", — заявив представник Міноборони у відповідь на запит про коментар.

Передбачається, що цифрову атаку на компанію з Гессена було здійснено за допомогою програми-вимагача. У таких атаках зловмисники зазвичай шифрують дані та IT-системи жертв і звільняють їх тільки після сплати викупу.

За даними джерел у сфері безпеки, попередні результати вказують на те, що в атаці використовували шкідливе ПЗ, яке приписують російському хакерському угрупованню.

Інший кіберінцидент, що стався в червні, також торкнувся бундесверу: хакери атакували інженерну фірму в Нижній Саксонії.

Компанія уклала контракт на будівництво об'єктів для оперативного командування бундесверу і, серед іншого, відповідає за реалізацію положень секретного "Оперативного плану Німеччини".

Цей документ регулює питання національної та союзницької оборони, зокрема, розміщення і перекидання військ у межах Федеративної Республіки в періоди напруженості або війни. Невідомо, чи була ця секретна інформація вкрадена хакерами.

У будь-якому разі влада припускає, що зловмисники діяли з Росії. Німецькі органи безпеки вже певний час підозрюють, що кіберзлочинці, так звані "хактивісти" і російські державні органи дедалі активніше взаємодіють один з одним.

Примітно, що кіберзлочинці постійно атакують цілі в Європі, які також становлять інтерес для російських спецслужб.

До них належать компанії сектору критичної інфраструктури, підрядники оборонного сектору, дослідницькі інститути, а також політичні та громадські організації.

Таким чином, в органів безпеки з'явилася теорія: те, що на перший погляд виглядає як звичайний кіберзлочин, насправді може бути шпигунською операцією — або ж хакери могли просто передати конфіденційні дані російським спецслужбам.

Центр кібербезпеки бундесверу (ZCSBw) відповідає за кібербезпеку в збройних силах Німеччини. Створений у 2017 році, цей орган налічує близько 600 військовослужбовців і цивільних співробітників, які відстежують діяльність бундесверу в кіберпросторі.

Федеральне відомство військової контррозвідки (BAMAD) також відповідає за протидію атакам електронного шпигунства.

Навесні 2025 року начальник служби кібербезпеки бундесверу полковник Кубіц заявив, що бундесвер "регулярно", а з 2022 року значно зросла кількість так званих DDoS-атак — масових запитів, здатних перевантажити і паралізувати роботу систем бундесверу.