Війна путінської Росії проти Європи

Навіть більше — ще глибше занурилась у болото своєї «ентропії». Простіше — власного лайна, яке росіяни намагаються утилізовувати на окупованих територіях. І все це сталося через несподіваний для росіян опір українців. Путінський план бліцкригу провалився.

План, у якому було прописано блискавичне захоплення стратегічно важливих ресурсів — українського зерна і продуктової бази України, якою можна регулювати баланс голоду, тобто життя і смерті у цілих регіонах планети.

Та й путінську армію треба годувати і готувати до подальшого походу. Відео дня Російський «імператор» збирався захопити всю українську енергетику, а не лише ЗАЕС. Захоплена військовими атомна станція й бронетехніка у машинній залі — це сюжет для фільму-катастрофи.

А тепер уявіть, що в руках у цих відморозків — чотири діючі атомні станції й виведена з експлуатації Чорнобильська.

Про українські кар'єри з урановою рудою, які могли стати джерелом модернізації і збільшення кількості ядерних боєзарядів російської армії треба нагадувати? Думаю, треба.

Бо націлюючи свої ракети на Лондон, Париж, Брюссель, путін вже зажадав, аби НАТО повернулося до кордонів 1997 року. А це означає капітуляцію перед росією 14 країн Північно-Атлантичного альянсу.

З подальшою «демілітаризацією», «денацифікацією» і зміною на маріонеткові, промосковські уряди. Тобто реставрацію Варшавського пакту. Скажете, що це неможливо у сучасному світі? Так у ньому багато неможливого відбувається.

Ми теж не вірили, що мільйонне сучасне, цілком європейське місто Харків будуть обстрілювати касетними авіабомбами чи крилатими ракетами. Або знесуть з фундаменту цілий Маріуполь.

Шановні європейці, дайте, будь ласка, собі чесну відповідь — чи готові ви були протистояти російським дивізіям і арміям існуючими на момент вторгнення в Україну силами країн НАТО? А якби, не дай Боже, Україна не витримала удару і путін захопив би її ресурси? І мобілізував частину українців під знамена «великого походу на захід», адже на захоплених територіях путіністи саме це і роблять — проводять примусовий рекрутинг бійців, яких посилають під дулами своїх автоматів у перших рядах на позиції супротивника.

Таким чином вони досягають своєї мети: це вбивство громадян України, які опинилися на окупованих територіях і концентрація живої сили, яку не шкода гнати на смерть і мінні поля.

Нещодавно один з наймиролюбніших політиків сучасного західного світу, Генсек НАТО Єнс Столтенберг, визнав — якщо росія переможе у цій війні, «путін отримає підтвердження, що насильство працює. І тоді сусідні країни можуть стати наступними».

Погодьтеся, у Генсека НАТО більше інформації, більше висновків військових, більше супутникових фото і даних розвідки, зокрема з путінського бункера, ніж у кожного з нас. Він знає, про що говорить. Варто прислухатись.

Тож наступного разу, шановні наші партнери, коли російська пропаганда вкидатиме вам у голови питання про те, навіщо допомагати Україні, просто дайте собі відповідь: чи готові ви, аби ваш син-студент провів літню сесію на полі бою десь під Краковом, Прагою чи Вільнюсом.

З «Джавеліном» у руках. І чи не час вашій онучці, замість вивчення світової економіки, або дизайну інтер'єрів, змінити спеціалізацію на тактичну медицину на полі бою. Щоб застосовувати ці знання під розривами російських «Градів».