Путін не готовий до війни з НАТО та ядерного удару, але все ще хоче захопити всю Україну, — ISW

Президент Росії Володимир Путін не готовий ризикувати задля досягнення оголошених цілей в Україні, незважаючи на його мету повністю захопити країну. Путін побоюється втратити свій вплив та ескалації з країнами НАТО.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 5 лютого.

Так, аналітики переконані, що рішення президента РФ Володимира Путіна щодо України після вторгнення 24 лютого 2022 року свідчать про ймовірну невідповідність "між його максималістськими цілями та його готовністю ухвалювати ризиковані рішення, необхідні для їх досягнення".

"Небажання Путіна йти на ризик, безпосередньо пов'язане з війною із застосуванням звичайних озброєнь в Україні, вказує на те, що він, як і раніше, малоймовірно піде на ядерну ескалацію або війну з НАТО.

ISW раніше оцінила, що російські загрози звичайної війни проти НАТО не відповідають можливостям Росії і що Росія використовує ядерні загрози переважно для залякування Заходу", — йдеться у звіті.

В ISW вважають, що Путін під час повномасштабного вторгнення діяв відповідно до помилкового припущення, що російські сили зможуть змусити Київ капітулювати без будь-яких значних військових жертв і розглядав вторгнення Росії як обмежений і прийнятний ризик.

Так, президент Росії послідовно ігнорував, відкладав або лише частково виконував кілька, ймовірно, необхідних прагматичних рішень щодо його вторгнення.

Путін не хотів віддавати наказу про повну мобілізацію після дорогого захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська у червні-липні 2022 року та кількох невдалих наступів, які виснажили більшу частину його звичайних збройних сил.

Російський лідер також проігнорував неодноразові заклики російської націоналістичної спільноти у травні 2022 року мобілізувати резервістів, оголосити війну Україні, запровадити воєнний стан у Росії та модернізувати систему військового призову.

"Путін, ймовірно, побоювався викликати невдоволення російського суспільства і натомість віддав перевагу набору та вступу у відносно неефективні нерегулярні збройні формування протягом літа.

Путін також намагався зберегти фасад обмеженої війни, щоб убезпечити більшу частину російського суспільства від масштабів і вартості російської війни в Україні "Путін також не робив багато публічних виступів, пов'язаних із воєнними діями з початку війни до середини грудня", — зазначають аналітики.

На думку аналітиків, Володимир Путін покладається на групу цапів-відбувайлів, які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі та непопулярну політику.

Путін припускає, а іноді й сприяє критиці російського Міністерства оборони з боку російських "військових блогерів", щоб відвести провину від себе.

"Наприклад, Путін позиціонував міністра оборони Сергія Шойгу та МО як обличчя свого найнепопулярнішого на сьогодні рішення всередині країни — наказу про часткову мобілізацію — змусивши Шойгу пояснювати положення мобілізації в телевізійному інтерв'ю", — повідомили в ISW.

Як заначають аналітики, президент РФ неодноразово перекроював російську командну структуру протягом усієї війни і дозволяв командирам, що змінювалися, брати провину на себе, звалюючи спільні військові невдачі Росії на окремих командирів, а не на свою нереальну і максималістську мету — захоплення всієї України.

Нагадаємо, 5 лютого повідомлялося, що експрем'єр Ізраїлю Нафталі Бенет заявив, що під час зустрічі з Володимиром Путіним у березні минулого року президент РФ пообіцяв йому не вбивати президента України Володимира Зеленського.

Раніше, 3 лютого, в Міністерстві закордонних справ Польщі попередили, що Путін відновить наступ на Україну і знову спробує взяти Київ.