Росії не виграти у Європи, коли українець і поляк стоять пліч-о-пліч – виступ Президента України перед депутатами обох палат Національних зборів, представниками громадськості України та Польщі

І зараз у серці польської столиці українські серця звертаються до кожного з польських сердець. Це честь для мене – бути тут. Я промовляю до вас словами вдячності й сили. Вдячності, бо немає більше таких моментів, коли б ми були порізно, коли ми були б не об’єднані.

Українські й польські серця бʼються за одну свободу, за обопільну незалежність наших держав, за нашу рідну Європу – наш спільний дім, і ми переможемо! Немає більше такої сили, яка переважила б українське й польське братерство.

А завдяки цьому справдяться слова: «Що у нас сила чужа взяла, шаблею відберемо». Запануєм, браття, й ми усюди у своїй сторонці.

Щоразу, коли український прапор повертається на абсолютно законне місце на українській землі, а російський окупант утікає, міцнішає й польський прапор. Жовто-сині й біло-червоні – ці чотири кольори міцніші за ворожий триколор.

Кожен успішний бій українських героїв за нашу незалежну державу додає захисту й польській незалежності. Польські «Краби» й «Перуни» в руках українців, які повертають нашим людям свободу, додають міцності і вашій свободі.

Ось що означає наше вміння, українців і поляків, будувати нашу переможну історію пліч-о-пліч. І я вдячний за це братерство кожному поляку! Уклін тобі, Польще! Оплески тобі, польський народе! Вдячний тобі, друже Анджею, пане Президенте. Твоїй дружині Агаті.

Для мене честь – бути тут сьогодні разом із моєю дружиною. Тобі, дорогий Матеуше, пане Прем’єр-міністре. Дякую вам, пані маршалек і пане маршалку. Усім польським лідерам тут, у Варшаві, і всюди у гмінах та людям Польщі, які знають, що означає для вашої свободи наша свобода.

Я вдячний усім вам, хто зараз на цій площі й хто чує мене по всій Польщі! Сьогодні я був на площі Маршалка Пілсудського, поруч із цим місцем, там, де 79-го року прозвучали слова великої людини й великого поляка Івана Павла ІІ.

Звертаючись до Бога, він сказав: «Нехай зійде Твій Дух і оновить лице землі! Цієї землі!» Сьогодні очевидно, наскільки щедрим був Господь, коли почув ці слова. Вільна Польща постала й ніколи не впаде. Вільна Україна постала й ніколи не впаде.

Та чужа влада, що хотіла контролювати наші народи й не розуміла, чого ми прагнемо, просто розсипалася. А ми – ми стоїмо разом! Пліч-о-пліч. Україна і Польща, і Європа, і вільний світ. Стоїмо й коли знову кинуто повномасштабні сили агресії проти нашої свободи.

Що ж, впаде і цей режим, що пішов війною проти нас. Він приніс могили Україні, щоб потім принести могили знову і Польщі, і всім нашим братам і сестрам вільної Європи. А ми боремось.

Пліч-о-пліч! Він приніс депортації українцям, щоб знову депортувати й інших, чия свобода дихає на землях, які Росія збирається вкрасти. А ми захищаємося. Пліч-о-пліч! Ворог хотів поховати нашу з вами незалежність і розчинити в російському просторі наші національні культури.

А ми стоїмо міцно! Ми з вами, українці й поляки, разом, пліч-о-пліч повернемо все це зло епітафією російському імперіалізму. Ми з тобою, Польще, пліч-о-пліч утвердимо свободу у Європі назавжди. Тиранія програє в історії, коли програє в Україні.

Москва не вбиватиме, а Петербург не ділитиме. Більше ніколи. На цій славетній площі й на будь-якій іншій польській площі так само, як і на всіх українських майданах, більше ніколи не буде Росії – після нашої перемоги. Чи багато ще треба кроків до неї? Ні.

Треба лише не зупинятися в солідарності. Коли битва вимагає артилерії, її варто надати. Коли перемога потребує танків, їхній гуркіт має зазвучати на передовій.

Коли незалежність потребує повітря, не треба звертати уваги, як відреагують у Росії на літаки в нас, не варто гадати, яке число матиме безпечніший вигляд поруч із літерою F – 16 чи якесь інше. Варто діяти! Діяти так само, як ваше лідерство проявило себе в танковій коаліції.

Вірю, що проявиться і в авіаційній коаліції. Бо це ж битва за свободу, і в ній неможливо виграти частково. Коли у Варшаві нещодавно виступав наш із вами союзник, потужний союзник свободи – Президент Байден, він сказав: «Немає солодшого слова, ніж «свобода».

Немає шляхетнішої мети, ніж свобода. Немає вищого прагнення, ніж свобода». Ми, українці й поляки, це добре знаємо. Тому й немає такого питання між нами, яке ми не розв’яжемо, щоб посилити наш спільний захист.

Тому й цей мій візит, переговори тут у Варшаві стали ще одним кроком до перемоги. І я дякую за рішення погоджені сьогодні! За потужний оборонний пакет.

Дякую за життя, які ми спільно з вами рятуємо нашою солідарністю! Дорогий польський народе! Я певен, ти знаєш, що солідарність охоплює зараз значно більше, ніж долю наших двох народів.

Коли ми з вами вільні – це гарантія, що свобода буде міцною в усіх наших країнах-сусідках у Євросоюзі. Румунія й Словаччина, Литва та інші країни Балтії. . . Всі сильніші, коли ми вільні.

Коли ми вільні – це гарантія, що свобода вистоїть у Молдові, не полишить Грузії та прийде, обов’язково прийде в Білорусь. Що більше свободи буде у нас із вами, навколо нас, то більше гарантій буде й у справедливості. У того, що наш спільний ворог відповідатиме.

Справедливо відповідатиме за Биківню та Бучу, за Катинь і Смоленськ. Відповідатиме до кінця свого життя тут, на землі, і навіки – перед Богом. Справедливість – це буде історичний здобуток наших поколінь, і шлях прокладається так само нашим братерством.

Українцями й поляками, що йдуть пліч-о-пліч. Брати й сестри поляки! Ще кілька поколінь тому усе те, на чому зараз базується наша сила, було лише завданням. Єжи Ґедройць учив, що «немає незалежної Польщі без незалежної України». Це вивчено. І я продовжив би.

Не виграти Росії у Європи, коли українець і поляк стоять пліч-о-пліч. Це вивчимо. І так само, як ми із тобою, Польще, стоїмо разом у цій війні, будемо насолоджуватися й миром. Разом! Пліч-о-пліч в усьому. Разом у Європейському Союзі, разом у НАТО.

Це продовження нашої долі вільних народів! Історичне порозуміння між нашими народами маємо підкріплювати всім. Усім! Усе, що маємо вирішити для інтересів і спокою наших суспільств, повинні вирішити.

Від співпраці військової й політичної, економічної та енергетичної до кропіткої роботи істориків. Коли приймаємо, що людське життя – найвища цінність, ми вшановуємо памʼять і гідність кожної людини. Усіх, хто жив перед нами. Усіх, хто потребує поваги.

І тут не повинно бути жодних заборон. Саме наша з вами обопільна й абсолютна повага нестиме світові українську й польську культури. Завжди нестиме! Бо ми назавжди врятувалися нашою єдністю, нашою рішучістю.

Дорогий Жешуве! Я дякую тобі за те, що ти став першим містом-рятівником для України! Перемишлю! Любліне! Хелме! Дякую вам! Вам, що відкрилися нашим людям у час, коли це було найбільше потрібно! Гданську і Вроцлаве! Катовіце й Білостоку! Кракове й Варшаво! Кожне місто Польщі, яке стало таким гостинним для наших людей! Я дякую вам! Дякую за те, що українські діти в Польщі можуть жити в повазі, а українські дорослі отримали від Польської держави закон, що гарантує їм ті ж права й можливості, що є у ваших людей! Дякую всім волонтерам Польщі – можна гучніше волонтерам? – які допомагають нашим людям тут, на польській землі, та в Україні, навіть ризикуючи своїм життям! Дякую всім, хто тренує українських солдатів на польській землі! І дякую кожному польському серцю, що піднімає свої молитви також і за українців! Дорогі українці, дорогі українки в Польщі! Щодня працюємо для того, щоб вигнати ворога з України, щоб повернути безпеку всім нашим містам і селам, щоб наші люди, які знайшли прихисток в інших країнах, могли повернутися додому.