Нові успіхи ЗСУ: ЗС РФ через провали змінили командувача на ключовому напрямку, — ISW

Масштабні проблеми з управлінням окупаційним угрупованням у західній частині Запорізької області, можливо, призвели до зміни командувача.

Наступальні операції російських військ у районі Авдіївки та Жереб'янки збіглися в часі з локалізованими наступальними зусиллями в Луганській області та східній частині Запорізької — все це робиться для того, щоб перешкодити Силам оборони перекинути резерви на критично важливий фронт — захід Запорізької області.

Про це повідомляє "Інститут дослідження війни" у зведенні від 10 жовтня. Аналітики підтверджують нове просування ЗСУ в районі прикордоння Донецької та Запорізької областей.

Геолоковані дані, опубліковані 8 жовтня, вказують на те, що ЗСУ просунулися на північному сході від Нікольського (за 3 км від Вугледара і 30 від Великої Новосілки). Генштаб ЗСУ повідомив про частковий успіх біля Андріївки (7 км від Бахмута).

Російські ж джерела повідомили, що ЗСУ просунулися на захід від Новофедорівки (за 15 км від Роботиного і 6 на північний захід від Верхового).

Російське військово-політичне керівництво, можливо, знову вдалося до зміни командира 58-ї загальновійськової армії, що вказує на масштабні проблеми з управлінням і командуванням окупаційним угрупованням у західній частині Запорізької області.

9 жовтня російське джерело повідомило, що командування відсторонило генерал-лейтенанта Дениса Ляміна від командування 58-ю загальновійськовою армією. У липні Лямін змінив минулого командира — генерал-майора Івана Попова.

Повідомляється, що за ці три місяці російському Генштабу доводилося викручуватися, щоб приховати те, що справді відбувалося всередині підрозділів 58-ї армії, яка зараз протистоїть контрнаступу України на заході Запорізької області.

За даними джерела, Лямін наближений до начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова, який перевів його на роботу в Генштаб, щоб уберегти від критики за невдачі в західній частині Запоріжжя.

У ISW немає прямих підтверджень того, що Лямін знятий з посади, тобто що командування окупаційного угруповання змінювалося двічі за короткий час, що, зі свого боку, може свідчити про складнощі щодо управління в ключовому районі фронту.