"Ядерна бомба й трьохлінійка": аналітики змоделювали чотири сценарії для майбутнього армії РФ

Аналітики закцентували увагу на ймовірне "політичне врегулювання" повномасштабної російсько-української війни. Повний варіант цього дослідження був оприлюднений ще в лютому 2025 року, а стислий виклад був опублікований наприкінці березня поточного року.

В тексті окреслені чотири варіанти подальшого розвитку по російській армії. Перший сценарій розвитку Збройних сил Росії можна умовно охарактеризувати як "інерційний шлях Шойгу".

Йдеться про продовження реалізації програм переозброєння, започаткованих ще під час перебування Сергія Шойгу на посаді міністра оборони РФ у 2012–2023 роках. У цьому варіанті армія розвивається за раніше закладеними планами, без істотних концептуальних змін.

Передбачається, що чисельність військовослужбовців може зрости до 1,5 мільйона вже до 2027 року. Другий варіант можна умовно позначити як "ядерна бомба й трьохлінійка".

Він передбачає акцент на великі, але слабо оснащені та недостатньо підготовлені сухопутні сили, у поєднанні зі ставкою на ядерний арсенал як інструмент залякування Заходу. За таким підходом чисельність особового складу ЗС РФ до 2027 року може зрости до 1,5–3 мільйонів.

Підготовка військових відбуватиметься переважно на тренажерах, а головну роль у бойових діях відіграватимуть ударні безпілотники. Третій сценарій можна назвати "гібридно-ракетним".

У цьому випадку Росія зосередиться на розвитку далекобійних ракетних систем, тактичної та стратегічної авіації, а також максимально розширить методи комплектування армії — з активним залученням приватних військових компаній.

У разі загострення конфлікту з країнами НАТО основна ставка буде зроблена на удари по критично важливих об’єктах інфраструктури звичайними боєприпасами. Четвертий варіант передбачає повну трансформацію армії РФ відповідно до концепції "мережецентричної війни".

У цьому разі особлива увага приділятиметься цифровізації та автоматизації бойових процесів, а також технологічному імпорту з боку союзників по "Вісі зла".

Наприклад, йдеться про перехід на 155-мм артилерійські системи китайського виробництва, про доцільність якого вже згадували деякі російські військові аналітики.

Аналітики з RAND вважають, що вибір російським керівництвом кожного із чотирьох вище викладених варіантів залежатиме від кількох факторів, зокрема рівня успішності "політичного врегулювання".

"Хоча остаточного вирішення проблеми війни в Україні все ще немає, те, як закінчиться конфлікт, вплине на уроки, які Росія винесе з цього конфлікту, і, як наслідок, на рішення, які Росія ухвалить щодо відновлення своїх збройних сил", — відмічають автори доповіді.

Нагадаємо, що Головком Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що російські війська вже почали активні наступальні дії на напрямках Сумської та Харківської областей.

Також, у Донецькій області ситуація залишається напруженою — російські війська продовжують активно тиснути на позиції Сил оборони України. За даними аналітиків проєкту DeepState, 9 квітня було зафіксовано просування окупантів одразу біля кількох населених пунктів.