ІДІЛ пообіцяв розібратися з Путіним: як Росія помилилася з головним ворогом

Путін зробив велику політичну помилку, втрутившись у внутрішні мусульманські розбірки, вважає журналіст Орест Сохар. У результаті кремлівський диктатор отримав в особі ІДІЛ смертельного ворога, який тепер загрожує Росії та йому особисто.

Путін — "шиїт"… ІДІЛ обіцяє конкретно взятися за РФ і за бункерного. Російська влада круто помилилася у визначенні калібру своїх політичних ворогів: Кремль традиційно вбачає загрозу в лібералах, тоді як сколихнути сучасну Московію здатні лише ісламісти.

З їх подачі виникли І та ІІ чеченські війни, гриміли по РФ гучні теракти. І саме адепти "Ісламської держави" дали у підмосковному "Крокус Сіті" під дих бункерному. Кремлівський фюрер, — якщо досі не став шиїтом, то напевно вже завербований ними.

Адже він по самі вуха вліз у міжнародні мусульманські чвари на боці одного з угрупувань. Іран — головний партнер РФ у творенні близькосхідної кризи, зокрема — війни в Ізраїлі.

Іранці — у переважній більшості своїй — шиїти, й інколи важко розібратися, кого вони ненавидять більше: американців чи мусульман-сунітів.

Москва та Тегеран спільно прикривають геополітичну дупу сирійського диктатора Асада: зокрема, РФ 2015-го ввела війська для зачистки наслідків т. зв. "арабської весни", повністю змінивши хід громадянської війни.

Нагадаю, що війна в Сирії розпочалася 2011-го з протестів проти диктатури Асада, чим скористався ІДІЛ, захопивши близько третини сирійської території та 40% Іраку.

Тоді Асад покликав на допомогу російську армію, бойовиків з "Хезболли" та Ірану, й "ісламські державники" були практично знищені.

На весь світ відома трагедія двомільйонного міста Алеппо, яке проасадівська коаліція взяла в облогу і знищувала авіабомбами, хімічною зброєю та голодом. Тут саме час додати у розповідь інгредієнт, який дуже характеризує Кремль: безпринципність.

Воюючи з ІДІЛ, Москва водночас торгувала з ним нафтою. Нічого особистого, тільки бізнес.

"Останніх два роки ІДІЛ була зосереджена на Росії, часто критикуючи Путіна у своїй пропаганді, і вважаючи Росію співучасником діяльності, яка регулярно пригнічує мусульман", — кажуть аналітики. Бойовики "Ісламської держави" — суніти.

До речі, як і окупована Ічкерія (Чечня): солідарність з поневоленим кавказьким народом — це ще один динар в скарбничку ненависті до Кремля та його симпатиків. Відповідальність за розстріли взяла на себе підгрупа "Ісламської держави", що називає себе ІДІЛ-К.

"К" — це перша літери від "Хорасан" (Khorasan), стара назвою регіону, який включав частини Ірану, Туркменістану, та Афганістану.

Фактично, ІДІЛ-К прагне контролювати добрий шмат Азії, від Казахстану на півночі до Мальдів на півдні; від Східного Ірану на заході до Західного Китаю на сході, підтягнувши нові регіони, як от Таджикистан. Це до слова про їх амбіції.

До речі, в минулому ІДІЛ приписував собі атаки, до котрих не мав жодного стосунку. Але цього разу їх "слід" підтверджений американською розвідкою.

Це вже не перший теракт ІДІЛ проти РФ: у вересні 2022 року бойовики ІДІЛ-К вже давали про себе знати, здійснивши теракт у російському посольстві в Кабулі. Але напад на "Крокус Сіті" виявився набагато кривавішим і значущішим за своїми масштабами.

Цьому є свої пояснення: бойовики прагнуть у такий спосіб збільшити значущість, значить, — підтримку та силу. ІДІЛ-К може продовжити свої атаки по світу, щоб досягти мети – "перетворитися на терористичну організацію з глобальним впливом".

Особливо комфортно це вдаватиметься на території Московії, спецслужби якої тратять здоровезні кошти на переслідування політичних ворогів режиму, тоді як безпека громадян витіснена з-поміж пріоритетів правоохоронців.

Тим часом, в мережі розходиться інфо: ІДІЛ анонсував нові теракти в РФ і пригрозив особисто фюреру. ПРОТЕ: ІДІЛ не можна вважати "хорошими хлопцями" тільки тому, що вони вважають Кремль своїм ворогом.

Хоча бойовики "Ісламської держави" здатні повернути РФ в часи тотального переляку, коли терористи наввипередки з ФСБ змагалися, хто першим влаштує диверсію проти росіян. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.