Треба засекретити, як знищили російский Ту-22М3: Чому потрібна цензура щодо виробництва озброєння

ЗМІ та телеграм-канали-мільйонники регулярно публікують новини щодо новітніх військових розробок України. Джерелом інформації зазвичай є безпосередньо керівництво країни або СБУ, ГУР чи Міністерство оборони.

Доцільність подібної відвертості викликає сумніви не лише у спеціалістів з комунікацій, а й у пересічних читачів.

У коментарях до подібних новин запитують: навіщо це публікувати? Чи не краще, щоб ворог дізнавався про наші переваги вже на полі бою? Дійсно, складається враження, що триває якесь приховане від широкого загалу змагання: хто озвучить більше секретної інформації в медіа? Про будівництво заводу з виробництва "Байрактар" TB2 та TB3 під Києвом не писав лише лінивий.

Заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк взимку публічно озвучував плани щодо модернізації зенітно-ракетних комплексів "Бук" та С-300, анонсував створення нової модифікації крилатої протикорабельної ракети "Нептун".

Буквально днями з’явилися новини про новий морський дрон "Sea Baby" з дальністю 1000 км, що тестує Служба безпеки України. Водночас Володимир Зеленський заявляє, що у квітні українська оборонна промисловість розпочинає випуск самохідних артилерійських систем "Богдана".

Видання The Economist 18 квітня 2024 року публікує репортаж про новий український безпілотник, який з легкістю може долетіти до російського Сибіру і має дальність польоту 3000 км. Зі статті зрозуміло, що кореспондент перебуває безпосередньо в цеху.

Подібних заяв та обіцянок, котрі "підсвічують" активність того чи іншого виробництва, ­– безліч. Наслідки, на жаль, фатальні. Були влучання в підприємства ВПК і в 2023, і на початку 2024 року.

В цілому публічні заяви посадовців щодо чергового Wunderwaffe нагадують кальку з російського "аналогов нет". На кого спрямовані подібні новини? Якщо це спроба інформаційного тиску на противника – то у мене для вас погані новини.

Росіяни виявилися не "чмонями", а армією, що здатна робити висновки із власних помилок, технічно та технологічно адаптуватися до реалій.

У культовій книзі китайського стратега Сунь-Дзи "Мистецтво війни", що є базою для військових всього світу, є цитата: "Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни". Це було очевидно автору в VI столітті до нашої ери.

Чому не зрозуміло нам? Навіщо зайвий раз давати росіянам інформацію щодо поточних військових можливостей ЗСУ? Якщо аудиторія подібних новин – західні партнери, то безпечніше ділитися інформацією про військові розробки на горизонтальному рівні — штабів та перших осіб.

Розповідаючи у світових медіа про власне виробництво зброї, ми світимо, як на рентгені, місця для потенційних ракетних ударів.

Західна преса, особливо американська, останнім часом, скажімо так, "нам не союзники", тож вихідну інформацію щодо модернізації та виробництва озброєнь варто обмежити до загальних фраз. З мінімумом подробиць.

Комунікація із західними партнерами має бути більш виваженою і дуже обережною. Озвучувати перелік необхідного для перемоги західного озброєння – це ОК. Повідомляти номенклатуру, яку ми виробляємо на території України, – не ОК.

Якщо аудиторія "переможних" новин – громадяни України, то у мене питання: яка мета? Покращити настрій? На фоні щоденних обстрілів це не ефективно.

Підтримувати рейтинг влади? Який в цьому сенс? У чинного президента немає політичних конкурентів, а вибори в найближчій перспективі не плануються. Підсумки моїх роздумів вам не сподобаються. Нам потрібна військова цензура. Не поспішайте із критикою.

По-перше, бувають часи, коли необхідно обирати між свободою слова та безпекою країни. Почитайте про цензуру у Великій Британії часів Другої Світової. По-друге, я закликаю цензурувати не медіа, а насамперед – представників влади, Міністерства оборони.

Варто випрацювати й затвердити стандарти та правила офіційних повідомлень щодо виробництва озброєння. Ініціатором має бути Генеральний штаб Збройних Сил України. Потрібна офіційна заборона на публічне озвучування назв, технічних характеристик та локацій виробництв.

Топова новина п’ятниці 19 квітня мала бути такою: "Один із дальніх бомбардувальників Ту-22М3 був збитий у результаті спецоперації Головного управління розвідки у взаємодії з Повітряними силами".

Уточнення, що засобом враження є зенітний ракетний комплекс дальнього радіусу дії С-200, модифікований фахівцями ГУР, уже зайве. Вихваляючись, ми скоротили росіянам час на розслідування та пошук рішень щодо протидії.