До 800 "Шахедів" за ніч: чи здатна РФ збільшити дронові атаки по Україні й чи витримає ППО

Фокус з'ясував, чи справді РФ здатна налагодити виробництво до 6 тисяч "Шахедів" на місяць. New York Times стверджує, що Росія зараз створює близько 30 тисяч ударних дронів на рік.

За даними видання, ВПК РФ може вдвічі збільшити виробництво "Шахедів" і інших ударних дронів до 60 тисяч за рік або 5 тисяч на місяць. NYT зазначає, що три роки тому запуск 43 іранських дронів в Україну викликав резонанс.

У ніч на 7 вересня 2025 року Росія атакувала Україну понад 800 дронами та хибними цілями. За даними Повітряних сил ЗСУ, у 2025 році Росія запустила 34 000 дронів, що в 9 разів більше, ніж торік. Україна збиває 88% з них, порівняно з 93% у 2024 році, але перевірити ці дані складно.

Російські дрони, разом із ракетами та приманками, перевантажують українську ППО, атакуючи інфраструктуру, збройові заводи та міста. Росія використовує рої дронів, заплутані маршрути та хибні цілі з пінопласту, які важко відрізнити від справжніх.

Дрони літають над річками й лісами, уникаючи ППО, а в містах їх складно збивати через ризики для цивільних. Крім того, російські дрони вдосконалюються: нові системи наведення, стійкість до перешкод і різноманітні боєголовки роблять їх небезпечнішими.

Нещодавні інциденти у Польщі й Румунії показали, що атаки РФ загрожують і НАТО, якій може зіткнутися з атаками тисяч дронів у майбутньому.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап у своєму аналізі звертає увагу на проблему оцінки кількості ударних дронів, які використовуються у війні, зокрема російськими силами.

Питання про загальну кількість таких дронів викликає складнощі, оскільки до цієї категорії включають різні типи безпілотників, від невеликих апаратів із мінімальним навантаженням до потужних машин із серйозною бойовою частиною.

Відсутність чітких критеріїв ускладнює аналіз і робить загальні цифри умовними, подібно до "середньої температури по шпиталю".

За словами експерта, на початку війни, у 2022–2023 роках, Україна мала значну перевагу над Росією у сфері безпілотників, зокрема завдяки швидкому розвитку технологій і масовому застосуванню дронів на фронті.

Проте, як зазначає Криволап, наразі ситуація вирівнялася: можливості обох сторін стають дедалі більш схожими, і жодна з них не має явного домінування на лінії фронту. Це стосується як кількості, так і технічних характеристик дронів, що використовуються в бойових діях.

"Однак у сфері далекобійних ударів Росія має перевагу. Російські війська активно розвивають виробництво дронів типу "Шахед" й "Гербера". Якщо раніше "Гербери" використовувалися переважно як дрони-приманки, то тепер вони оснащуються бойовими частинами вагою від 5 до 10 кг.

У 2023 році Росія виробляла близько 300 "Шахедів" на місяць, а в червні 2025 року ця цифра стабільно становить 2-3 тисяч одиниць щомісяця.

У планах російського військово-промислового комплексу — досягти виробництва 4 тисяч "Шахедів" на місяць у жовтні 2025 року та 6 тисяч до кінця року, що еквівалентно 200 дронам на добу", — каже Фокусу експерт.

За даними Криволапа, виробництво "Гербери" також зростає: Росія здатна випускати від 5 до 15 тисяч таких дронів щомісяця. Однак ключовим питанням залишається не лише виробництво, а й організація їхнього запуску.

Наразі співвідношення запусків "Шахедів" й "Гербери" становить приблизно 40–60%, причому "Шахеди" домінують завдяки своїй ефективності. Ці дрони виявилися більш результативними, ніж артилерійські снаряди, оскільки здатні завдавати значних уражень.

Також Росія активно розширює інфраструктуру для запусків дронів. Наразі діє 7–8 спеціалізованих майданчиків, з яких запускають "Шахеди", а ще 11 перебувають у стадії будівництва. Крім того, створюються менш захищені майданчики в різних містах для додаткових запусків.

"Основні підприємства, такі як "Алабуга", "Купол" в Іжевську та завод у Тулі, відіграють ключову роль у виробництві як самих дронів, так і їхніх компонентів.

Ці заводи постійно модернізуються, що дозволяє Росії не лише нарощувати кількість, а й удосконалювати технічні характеристики дронів", — підкреслює авіаційний експерт. На думку Криволапа, сучасні "Шахеди" вже не обмежуються польотами за заданими координатами.

Частина з них оснащена камерами та працює в режимі FPV-дронів, що дозволяє операторам у реальному часі отримувати та передавати інформацію.

"Для цього використовуються як іноземні технології, зокрема супутниковий зв'язок Starlink, так і наземні ретранслятори, які обробляють сигнали та передають дані через інтернет.

Це значно підвищує ефективність дронів, дозволяючи точніше вражати цілі та ускладнюючи їхнє перехоплення", — продовжує експерт.

Криволап зазначає, що основною мішенню російських дронів залишається Україна, де вони використовуються для завдання ударів по військових і цивільних об'єктах.

Водночас Росія може поступово нарощувати провокації проти країн НАТО, використовуючи "Гербери" та інші дрони для тестування реакції Альянсу.

"Росіяни перевірятимуть межі терпіння НАТО, щоб оцінити, коли й за яких умов може бути активована п'ята стаття Статуту НАТО про колективну оборону.

Такі дії можуть бути частиною стратегії "повільного варіння жаби", коли Росія поступово підвищує напругу, уникаючи різких кроків, які могли б спровокувати негайну реакцію", — припускає експерт.

Попри зростання російських можливостей, Україна продовжує активно протидіяти дронам противника, розвиваючи власні технології протиповітряної оборони та безпілотники.

Проте, як підкреслює експерт, ключовим викликом для України є не лише кількісне, а і якісне вдосконалення власних дронів, а також ефективне знищення російської інфраструктури для їхнього виробництва та запуску.

Ситуація з дронами залишається динамічною, і її розвиток залежатиме від здатності обох сторін адаптуватися до нових технологій і тактик. Нагадаємо, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про створення ешелонованої системи протидії дронам Shahed.

Вона включатиме радари, РЕБ, ППО, авіацію та мобільні групи для перехоплення БпЛА. Фокус проаналізував, як система розподілить навантаження і які перешкоди для її створення.