Диверсії, кібератаки, саботаж: як Путін намагається заблокувати допомогу Україні зброєю

У Путіна було два зовнішньополітичні завдання на 2025 рік: Перше завдання більш-менш успішно вирішене. США санкції не вводять, європейські мають обмежений вплив. Другого завдання не вирішено.

Європа зброєю допомагає, українське виробництво фінансує, плюс США дозволили купувати свою зброю для України за європейські гроші. Що унеможливлює для Росії досягнення успіху у війні в розумні терміни за розумних витрат.

Ось Путін і намагається знайти ходи, щоб зупинити європейську допомогу. Диверсії та саботаж. Кібератаки. Демонстративні акти агресії проти Європи, які (поки що) не містять військової загрози. І т. д. Усе це конвертуватиметься в заклики зупинити підтримку України.

Розрахунок Путіна — на недалекоглядність європейських суспільств і прагнення політиків жити в рамках коротких політичних циклів.

Який наступний крок Кремля після гіпотетичного зупинення допомоги? Цілком очевидний: як мінімум — вимога нейтралітету України, як максимум — залучення ресурсів України на бік Росії. Зараз війни в ЄС немає виключно тому, що ВСІ сили РФ прикуті до України.

Якщо РФ зможе вивільнити хоча б третину цих сил, сценарій для низки країн дуже сумний. Усі це розуміють, тільки соромляться говорити. Вихід для ЄС не в тому, щоб намагатися затягувати війну і намагатися готуватися, купуючи час ціною української крові. Це не допоможе.

Тільки збільшить імовірність нейтралітету України і різко підвищить ризики переходу українських ресурсів на бік РФ. Вихід в укладенні військового союзу з Україною і діях, адекватних воєнному часу.

Наприклад, першим українсько-європейським кроком могла б стати ліквідація "чорної діри" — "ПМР". Це у спільних інтересах. Заодно буде перевірено — а чи справді влада Молдови хоче рухатися в Європу.