За "завідому брехню": у Аргентині затримали підприємця РФ, який володів Львівським автозаводом

Чоловік є основним підозрюваним у справі щодо банкрутства заводу у Львові. Зокрема фігурант прагнув зберегти майно в Україні, тому звинуватив банк у рейдерстві.

Про деталі справи, яка почалась до повномасштабного вторгнення, у 2004 році, і триває й досі, розповіла пресслужба ДБР. У повідомленні пресслужби вказано, що затримання сталось завдяки доказам, зібраним ДБР проти Ігоря Чуркіна.

Чуркін був власником підприємства "Львівські автобусні заводи" і, щоб підтримати його роботу, взяв кредит у державному банку. Позику не віддав, а витратив на власний розсуд. Після цього компанію було визнано банкрутом, а майно виставили на державний аукціон.

Щоб затримати продаж, росіянин найняв спеціальну людину, яка подала заяву з фіктивними звинуваченнями. Українські правоохоронці з'ясували, що насправді відбулось, тому Чуркіна нарешті затримали за 13 тис. км від України, у Республіці Аргентина. Чоловіка підозрюють за ст.

383 Кримінального кодексу — за завідомо неправдиве повідомлення в Нацполіцію. Можливе покарання — позбавлення волі на термін до двох років. Зазначимо, на порталі ДБР не повідомили, чи почали процедуру екстрадиції росіянина-втікача.

Зазначимо, на порталі "Судовий репортер" пояснили, що справі фігурують дві компанії зі Львова: перша — ЗАТ "Львівський автомобільний завод", друга — ТОВ "Львівські автобусні заводи". Події почались у 2004 році — тоді перша компанія позичила 4,5 млн дол.

у державного банку "Укрексімбанк". У 2006 році за підприємство поручилась друга компанія. У 2014 році автомобільний завод визнали банкрутом — завинив банку 59 млн грн. У 2021 році майно заводу виклали на портал "Прозорро", щоб знайти йому нового власника.

Саме у цей момент Ігор Чуркін найняв громадянина, ім'я якого не вказується, щоб він пішов у поліцію і продиктував фіктивному директору ТОВ "Львівські автобусні заводи" заяву зі звинуваченням.

У заяві вказувалось, що начебто "Укрексімбанк" планував здійснити рейдерське захоплення підприємства. 8 лютого цього директора було визнано винним за підозрою у наданні неправдивих свідчень.

Нагадуємо, 1 лютого журналісти "Громадського" розповіли деякі деталі справи Ігоря Гринкевича. Зокрема, пояснили, що ДБР не може дістатись до двох квартир, власницею яких вказана художниця Соня Морозюк.