Про це повідомила регіональна прокуратура. Двоє з них у віці 13 років мають важкі генетичні захворювання і прикуті до ліжка. Єдиним, хто за ними доглядав, був їхній 10-річний молодший брат. Він один доглядав за хлопчиками, а під час обстрілів ховав їх у підвалі.
Медики зазначили, що діти потрапили до благодійного центру у вкрай важкому стані. Вони були вкрай виснажені, з численними нелікованими травмами.
Відкрито кримінальну справу за фактом можливого неналежного виконання службових обов'язків представниками служби у справах дітей Білозерської міської ради (ч. 1 ст. 367 КК України).
Дітей евакуювали з Покровського району Донецької області до Чернівців після того, як лікарі дитячого хоспісу "Дім Метеликів" забили на сполох, доповнює видання "Українська правда".
За двома 13-річними братами вагою по 8,5 кілограмів, у яких виявили лісенцефалію першого типу, доглядав 10-річний Платон. Благодійний центр у Чернівцях "Місто Добра" врятував їх, саме він приймає дітей із тяжкими захворюваннями, які залишилися без захисту та підтримки.
Лісенцефалія супроводжується неврологічними порушеннями, епілепсією, білково-енергетичною недостатністю. "Коли почали летіти фугасні боєприпаси та FPV-дрони, питання виживання стало максимально актуальним.
Тоді ми вирішили терміново евакуювати дітей", — розповіли працівники фонду.
Медичний директор "Будинку Метеликів" Денис Колюбакін згадує, що кілька місяців тому до них дзвонили соціальні служби і запитували, чи можуть вони прийняти двох немобільних дітей та їхнього молодшого брата, який їх годує.
"Ми зрозуміли, що це сім'я, про яку всі забули, попри обов'язкову евакуацію прифронтових зон", — розповів він. Медики стверджують, що мати дітей приходила в "Місто Добра", але під Покровськом, вона не могла доглядати за дітьми через свій фізичний стан.
Рухатися діти не можуть, їм потрібен постійний догляд. Лікарі також помітили старі травми, які ніхто не лікував. "Переломи зросталися абияк. У результаті — скручені руки, ноги, навіть грудна клітка.
Якби хто-небудь хоча б мінімально опікувався ними, такого б не було", — каже завідувачка паліативного відділення "Міста Добра" Наталія Попадюк.
Після тримісячного лікування в "Будинку Метеликів" є відчутні результати: знято больовий синдром і спостерігається прибавка у вазі. Покращилося згинання і розгинання в колінних і тазостегнових суглобах.
Фахівці фонду розробили для братів щоденний режим, що охоплює і лікування, і догляд, і профілактику ускладнень хвороби. У "Місто Добра" приїхав і 10-річний Платон: він ходить до школи, знайомиться з іншими дітьми, грає у футбол і малює.
Дитині надають психологічну допомогу та намагаються відновити її емоційний стан. "Жодна дитина не повинна говорити "я не дитина" в 10 років. Це сталося з нею через те, що мати була дезорієнтована, вела асоціальний спосіб життя", — каже Денис Колюбакін.
Волонтери "Міста Добра" направили матір дітей на лікування, паралельно з нею працюють психологи та соціальні педагоги. Після виходу матеріалу "Української правди" фонд "Місто Добра" отримав кілька несподіваних коментарів, які ставлять під сумнів викладені факти.
Фахівці поділилися додатковою інформацією. Евакуювали дітей у травні поточного року, мати відмовилася їх супроводжувати і залишилася проживати за місцем проживання.
Вона двічі в письмовій формі підтвердила небажання забирати дітей із "Міста Добра" та самостійно доглядати за ними, мотивуючи це "психологічним станом і важкими життєвими обставинами".
Лише у вересні вона вирішила приїхати до Чернівців, бо місто, де вона жила, стало дуже близьким до лінії фронту. Платон справді доглядав за братами і це підтверджують його знання про догляд.
"Місто Добра" вважає принциповим брати за основу саме інтереси дитини, які, на жаль, губляться в безпідставних дискусіях. Говорити про дитячі історії іноді дуже важко.
Ми просимо робити все можливе для порятунку інших дітей, які ще залишаються в небезпеці", — наголосили працівники фонду. Нагадаємо, в ніч на 16 вересня росіяни обстріляли Запоріжжя з РСЗВ "Торнадо-С" і вдарили авіабомбою.
Серйозні поранення отримали дві дівчинки: одній чотири роки, а другій — 17 років. В Україні опікуни дітей, які залишилися без батьків, можуть отримати грошову допомогу.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
