Роботи йдуть на війну: чому їхнє застосування в сучасній війні стає неминучим

Людство не втримається від того, щоб випробувати цей сценарій, настільки популярний у культурі, — а ось якими будуть наслідки, залежить від дуже багатьох чинників. . .

Можливість конфлікту, пов'язаного з широким впровадженням гуманоїдних роботів, обговорюють експерти тією самою мірою, якою проводять дискусії щодо ризиків ШІ.

Усі сходяться в тому, що безпосередньо "війна через роботів" — швидше крайній сценарій, ніж гарантований результат.

Закличемо на допомогу логіку, розуміння поточних тенденцій, історичних прикладів — і спробуємо зазирнути в замкову щілину ящика Пандори Насамперед потрібно сформулювати базове твердження — конфлікти і війни, як крайня форма, виникають не через те, що з'явилися досконаліші технічні засоби.

Війни починаються через людські рішення, політичні амбіції, економічні інтереси або ідеологічні розбіжності. Володіння технологіями відроджує задавлені образи і вселяє впевненість у переможному результаті.

Уміння масштабувати виробництво озброєння, що випереджає засоби ураження конкурентів, стає каталізатором конфліктів. Людство вигадало міжнародне право та організації з пафосними абревіатурами, які мали забезпечувати його постулати. Щось вдалося стримати, щось ні.

З роботами буде так само. Ось кілька ризиків, які, на мій погляд, можуть призвести до реального фізичного зіткнення.

Якщо одна країна (наприклад, Китай або США) отримає явну перевагу в масовому виробництві та контролі над ключовими технологіями, це може загострити глобальну конкуренцію, аналогічно тому, як зараз загострюється боротьба за напівпровідники.

Поставте собі запитання, хто стає ініціатором у такій війні — відстаючий чи лідер? Моя ставка на того, хто відстає, хто спробує присікти конкурента, що йде у відрив. Назву країни підставте самі.

Масова автоматизація може призвести до зростання безробіття серед некваліфікованих робітників, що в окремих країнах здатне спричинити протести, радикалізацію та внутрішні конфлікти.

Ми бачили вже історичний приклад, коли луддити знищували верстати та фабрики, вважаючи їх причиною нещасть. Проти роботів може (і буде) розгорнута не одна кампанія, що прикривається релігійними/етичними/економічними покривами. Але прогрес не зупинити.

Гуманоїдні роботи, як і будь-які передові технології, обов'язково будуть використані і у військових цілях. Уже зараз ми бачимо, як дрони й автономні системи застосовують у військових операціях на Сході та в Україні.

Ідея, що люди перестануть гинути у війнах, тому що їх замінять роботами, настільки довго поширена в суспільствах, що людство просто не зупиниться, поки не випробує цю теорію на практиці.

По суті, частина військових дій (ППО, РЕБ, космічна розвідка) буде віддана роботам повністю через відсутність у них суто людських "вад" — необхідності сну, втоми, неуважності тощо.

Війни часто виникають не тільки через технології, а й через людські амбіції, ідеології або боротьбу за ресурси.

Гуманоїдні роботи самі по собі не "хочуть" війни, але їхнє використання може посилити наявні напруженості, якщо вони сприйматимуться як загроза або інструмент придушення.

Можна припустити, що для ШІ і роботів реально створити якусь систему глобальних угод, подібних до тих, що регулюють ядерну зброю або хімічне озброєння. Але ж ООН теж створювали для запобігання війнам.

Нові технології незмінно використовувалися для придушення і зведення старих рахунків. Тому я вважаю, що жодні слова не втримають людей від військового застосування ШІ та роботів.

Якщо в зруйнованих містах на сході України вже зараз бігають робособаки, а в повітрі використовуються групи дронів, які вміють розрізняти цілі, то чому ці технології будуть обмежені якимись домовленостями? Іншими словами, гуманоїдні роботи — не причини, а засіб у війнах, які починають люди Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.