Українська війна перетворюється на Третю світову: чим загрожує поява корейців на фронті

Південна Корея вже пообіцяла брати активну участь у війні за певних умов, а звідси — лише крок до загальносвітового конфлікту У період із 8 до 13 жовтня сім кораблів Тихоокеанського флоту Росії відпливли з північнокорейських міст Чонджин, Хамхун і Мусудан до Владивостока.

На борту перебували 1 500 бійців північнокорейського спецназу. Вони є авангардом початкового контингенту з 11 000 північнокорейських військовослужбовців, які збираються посилити широкомасштабну війну Росії проти України.

І це останнє нагадування, від якого холоне душа, про те, що війна точиться не тільки між Росією та Україною. Межу перейдено і скоро на фронт буде введено війська третьої сторони.

Інші країни з обох боків можуть наслідувати цей приклад: такі дії вже були запропоновані британськими та французькими політиками. Тепер це глобальна війна, потенційно — світова.

Очевидно, що російські лідери та їхні союзники в Ірані, Північній Кореї і, меншою мірою, в Китаї розуміють, на що робиться ставка. Менш очевидно, що це розуміють союзники України по НАТО.

Ці півтори тисячі північнокорейських командос — не перший внесок Пхеньяна у військові зусилля Росії. Північна Корея також продала Росії артилерійські боєприпаси, балістичні ракети KN-23 і протитанкові ракетні установки.

Поряд з Іраном, Північна Корея є промисловим спонсором Росії — і головною причиною того, що у російських збройних сил ще не закінчилося критично важливе обладнання, оскільки повномасштабна війна триває вже 32-й дорогий місяць.

Проте, відправляючи людей на додачу до зброї, Пхеньян робить явним те, що досі було здебільшого таємним. І це допомагає вирішити одну з найсерйозніших військових проблем Росії — всебільшу нестачу особового складу.

Уже близько року російські військові втрачають убитими та пораненими в середньому понад тисячу осіб на день. Водночас Кремлю вдається набирати близько 30 000 нових військовослужбовців на місяць. Різниця між втратами та набором утворює дедалі більший дефіцит військ.

Російський уряд міг би додати спеціальний призов до звичайного щорічного, але це настільки політично токсично, що навіть автократичний режим президента Росії Володимира Путіна не хоче віддавати такий наказ. Додаткові війська мають звідкись узятися.

Цим місцем, судячи з усього, стане Північна Корея. Це не означає, що ці 1 500 північнокорейських спецпризначенців або 9 500 додаткових північнокорейських військовослужбовців, які прямують за ними, збираються зайняти окопи вздовж 700-мильної лінії фронту широкої війни.

Імовірніше, спершу вони відіграватимуть допоміжну роль за лінією фронту. Але це — несуттєвий момент, оскільки 11 000 північнокорейських допоміжних військ можуть вивільнити 11 000 росіян для участі в боях як піхоти.

Звичайно, 11 000 додаткових військовослужбовців вистачить навряд чи на два тижні за нинішнього рівня втрат у Росії. У зв'язку з цим виникає зловісна перспектива: на допомогу може прийти набагато більше північнокорейців.

Всебільша роль Північної Кореї в російсько-українській війні загрожує втягнути в конфлікт і Південну Корею.

Хоча вона вже надає Україні гуманітарну допомогу і, за повідомленнями, продала Сполученим Штатам мільйон артилерійських снарядів для подальшого передання Україні, Сеул не бажає безпосередньо постачати зброю Києву. Але ситуація може змінитися.

Цього тижня на екстреному засіданні Ради національної безпеки вищі посадові особи Південної Кореї назвали підтримку Північною Кореєю військових дій Росії "серйозною загрозою безпеці" і пообіцяли у відповідь посилити свою участь в Україні.

Південна Корея виробляє багато з найкращих у світі видів зброї — зокрема, танки й артилерію. Можливо, мине небагато часу і ми побачимо цю зброю на лінії фронту в Україні.

Але чи оцінюють союзники України по НАТО ескалацію війни так, як це робить Південна Корея? Закордонна підтримка України дещо послабшала саме в той момент, коли вона потребує більшої, а не меншої допомоги.

Українські військові нещодавно сформували 14 нових бригад, що означає 10-відсоткове збільшення структури сухопутних військ. Але через зниження темпів зростання іноземної допомоги 10 бригадам не вистачає важкої техніки, стверджує президент України Володимир Зеленський.

Можливо, допомога Південної Кореї заповнить цю прогалину. Але Київ не повинен вибудовувати свою стратегію з урахуванням того, що Південна Корея усвідомлює наслідки дедалі глобальнішої війни більше, ніж країни НАТО.