Санкційний фронт: як триває дипломатична війна за нові економічні обмеження Росії

У день, коли російські війська підірвали Каховську ГЕС, українців (і не тільки!) обурив твіт ООН. Там пропонували відсвяткувати… день російської мови.

Зі свого боку, Україна потролила цю пропозицію, але ми так і не дочекалися конструктивної реакції ООН на жахливу рукотворну трагедію. Це тільки зайвий раз засвідчило російський вплив на міжнародні організації.

І хоча часом опускаються руки, мусимо працювати над цією проблемою і лобіювати посилення санкцій проти країни-терориста. На сьогодні Росія – рекордсмен по накладеним на країну санкціям. Вони охоплюють майже всі сфери діяльності РФ.

Основне їх завдання – зробити так, щоб країна-терорист не могла продовжувати війну проти України. І за більш як рік є очевидні результати: санкції працюють.

Хоча росіяни зараз майже щодня обстрілюють Україну ракетами, дірка в державному бюджеті уже не дозволяє вести активні бойові дії, як це було рік тому.

З країни-терориста витікають не тільки фінансові потоки, рештки іноземного бізнесу, навіть якщо тому при виїзді і ставлять палиці в колеса, а також – населення, або, як кажуть у наукових колах – соціальний капітал.

Це свідчить тільки про одне: санкції треба і далі посилювати. Знаходити нових союзників, переконувати світову спільноту в нагальній необхідності поглиблювати антиросійські обмеження. Міжнародні організації грають важливу роль у санкційній політиці.

Наприклад, країни, які формально не підтримали санкції ЄС, можуть підтримати антиросійські санкції Ради безпеки ООН, якщо санкційна коаліція складає не тільки країни Великої Сімки, але й інші, так званий формат G7 плюс Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія і Норвегія.

Тому для нас важливо постійно розширювати санкційну коаліцію. Чим більше країн у ній, тим менше буде в окупантів шляхів обходити ці санкції. Бо, на жаль, неможливо "раз і назавжди" встановити обмеження й осторонь спостерігати, як вони роблять свою справу.

Санкції – це постійний процес, гра на виснаження і боротьба зі спротивом.

Наш північний сусід навчився обходити санкційні обмеження в галузі нафтоторгівлі? Тоді слід лобіювати заборони страхування вантажів тими танкерами, які вимикають передавачі та GPS у російських територіальних водах.

Росія, відчуваючи гострий брак валюти, намагається всіляко її залучити через платежі бізнесу в іноземних юрисдикціях? Закривати для них ці шляхи через заборону працювати платіжним системам з російським бізнесом.

Кожна нова хвиля санкцій має закривати дірки в цьому складному механізмі. І щоб це зробити, потрібен консенсус на вищому міждержавному рівні.

Наприклад, обмін інформацією з країнами-союзниками дозволяє дізнатися про те, як країна-терорист обходить обмеження, і встановлювати нові перешкоди для цього. На санкційний процес треба дивитися у широкому контексті.

Наприклад, вивчати наративи, які Росія використовує для тиску на світ, щоб зняти санкції.

Зараз Росія під час блокування експорту українського зерна активно і безжально використає наратив про загрозу голоду, зокрема, в країнах третього світу, щоб змусити переглянути санкції по відношенню до себе.

Мовляв, розблокуйте активи Россєльхозбанка, бо це нібито потрібно для розрахунків за продовольство іншими країнами.

Але ж будь-який банк може приймати ці платежі! Працюємо над тим, щоб не дозволити росіянам отримувати валюту через цей банк і не допустити захід валюти до країни-агресора таким чином.

Через ворожі наративи і сильний проросійський вплив у різних куточках світу Україна відчуває шалений тиск, але ми не поступимось. Знову і знову нагадуємо міжнародній спільноті: саме РФ створила напругу на ринках продовольства блокуванням українського експорту.

Найбільший виклик в боротьбі за більш потужні, більш ефективні антиросійські санкції – це знайти баланс з національними інтересами країн-партнерів.

У перспективі все-таки маємо рухатися в бік встановлення для Росії спеціального торгового режиму, який сильно обмежив би доступ держави-терориста до ринків. Це поступово призвело б до повної деградації ВПК.

Хоча війна триває ось уже понад рік, і кожного дня проливається кров українців, важливо нам самим не піддаватися на ворожі наративи.

Основний із таких на озброєнні у країни-терориста в дипломатичних баталіях – що нібито санкції не працюють, від них буцім страждає тільки європейська економіка. Але це не так. Поступово, крок за кроком санкції гасять економічний потенціал Москви.