Хто тепер керує Путіним. Нові фаворити диктатора — Кирієнко та Ковальчук

Ще в серпні минулого року він перестав бути альфа-самцем у політиці. Тепер він "колективний Путін", який ухвалюватиме всі рішення з оглядкою на своє оточення. 2. Оприлюднення самого факту такої зустрічі свідчить те, що в РФ немає секретів. Там усе тече.

Рішення про оприлюднення було зроблене, судячи з усього, на випередження. Якесь із західних ЗМІ мало дати цей "ексклюзив". 3. Із великою долею ймовірності можемо говорити про те, що "завів" Пригожина до Путіна Ковальчук.

Треба буде слідкувати, але такий вигляд, що Ковальчуки в тандемі з Кирієнком стають найвпливовішою групою в Кремлі. Для нас це не найкращий сигнал: цей тандем — найрозумніший і найсистемніший в оточенні Путіна. 4.

Щодо керівництва армії, то тут Путін продовжує грати в стару "сирійську гру": не створювати нових жукових (у Сирії керівник воєнного угрупування РФ тримався на керівній посаді 7-9 місяців). Зараз те саме буде і з керівництвом так званої СВО.

Водночас Путін упевнений, що Україна не зможе продавити мінні поля на півдні України, і вважає, що можна за війну особливо не хвилюватися. 5. Щодо Пригожина, то він так і не закрив свій медіахолдинг і залишається головним росіянином в Африці.

Він зменшив оберти, але точно чекає на слушну нагоду, щоб увірватися в політику. І Путін не може його ліквідувати ні зараз, ні в короткостроковій перспективі (причини — читай п. 1). 6. У цілому зараз, судячи з усього, ситуацію у верхах вдалося дещо застабілізувати.

Але ця стабілізація полягає в створенні віртуального світу для комфорту однієї людини — Путіна. Групи впливу певний період часу підтримуватимуть у Путіні ілюзію його всевладності, щоб ним маніпулювати. Як довго триватиме це затишшя, поки дуже складно сказати.

Єдине, що можна впевнено говорити, — це те, що цей конструкт не може бути довговічним. Головне питання полягає в тому, чи наважаться групи впливу Кремля почати транзит влади ще до наступних виборів президента. Поки вірогідність такого процесу 30 на 70.