Віком 59 000 років. У російській печері виявили останки цілої неандертальської родини

Індивідів у віці близько 59 000 років визнали близькими спорідненими. Рештки вказують на те, що це були батько та дочка-підліток разом із парою родичів другого ступеня. Саме це стало першим відомим описом соціальної організації невеликої спільноти неандертальців, пише Daily Mail.

Перший автор Лауріц Сков прокоментував результати аналізу так: "Те, що вони жили одночасно, дуже захоплює. Це означає, що вони, ймовірно, походили з однієї соціальної спільноти.

Отже, вперше ми можемо використовувати генетику для вивчення соціальної організації неандертальської спільноти. Неандертальці окупували західну Євразію приблизно від 430 000 до 40 000 років тому і тісно пов'язані із сучасною людиною.

Цей вид жив у Африці з ранніми людьми протягом тисячоліть. Після цього його представники перебралися до Європи. Це сталося близько 300 тисяч років тому. Пізніше до них приєдналися люди, котрі вступили до Євразії близько 48 тисяч років тому.

Південний Сибір – цінне місце для досліджень давніх ДНК. Саме тут розташована Денисова печера. Раніше у ній виявили залишки підвиду людей. Населення Денисових жило в Азії близько 80 тисяч років тому. Вона була віддалено споріднена з неандертальцями.

Об'єктом нових досліджень стали рештки з Чагирської та Окладникової печер. Вони розташовані за 100 км від Денисової печери. Неандертальці почали тут жити десятки тисяч років тому. Вони полювали на коней, бізонів та інших тварин, залишивши кілька сотень тисяч їхніх кісток.

Було знайдено знаряддя праці також. Крім того, виявили, що кісткові та зубні фрагменти з 2 печер, Чагирської та Окладникової, тісно пов'язані. Перший проєкт геному неандертальця було опубліковано у 2012 році.

Дослідники з Німеччини секвенували ще 18 із 14 різних археологічних місць у Євразії. Однак раніше мало що стосувалося окремих громад. Сьогодні дослідження доктора Скова та його колеги, опубліковане в Nature, є найвідомішим генетичним дослідженням цього виду людей.

Було проаналізовано генетичні дані 11 особин неандертальців із Чагирської печери та 2 із печери Окладникової. Ці тринадцять чоловік становили 7 чоловіків та 6 жінок. З них – 8 дорослих; 5 – діти та підлітки.

Крім батька та дочки, припускають, що родичі могли бути двоюрідними братами, тітками тощо. Дослідники також розглянули ДНК у мітохондріях неандертальців і виявили особливі види генетичних варіантів, які називаються "гетероплазмами", спільними між людей.

Вони проходять через жіночу лінію та зберігаються лише протягом невеликої кількості поколінь. Це дає право вважати, що вони жили і померли приблизно в один і той самий час.

Мітохондріальна ДНК також дала уявлення про генетичну різноманітність усередині спільноти, яка є дуже низькою і узгоджується з розміром групи від 10 до 20 осіб. Це набагато нижче, ніж ті, що зафіксовані для будь-якої стародавньої чи сучасної людської спільноти.

Це дещо нагадує групу тварин, які перебувають під загрозою зникнення. Також виявили, що генетична різноманітність Y-хромосом, що проходять по чоловічій лінії, була набагато нижчою, ніж у мітохондріальної ДНК, що успадковується від матерів.

Це свідчить про те, що громади були в першу чергу пов'язані жіночою міграцією, і щонайменше 60 відсотків жінок вирішили приєднатися до сімей своїх чоловіків, поки чоловіки залишалися на місці.

Дослідники хочуть, щоб майбутні дослідження брали до уваги більше осіб з інших неандертальських спільнот, щоб побачити, чи ця соціальна організація була широко поширена.