Готували операцію з літа: в ISW пояснили, навіщо Росія атакувала Польщу

Як йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що щонайменше 19 дронів перетнули польський кордон, значна частина з них увійшла з боку Білорусі.

Протягом дня Польща підтвердила знищення трьох апаратів і ймовірно четвертого, а саме вторгнення тривало близько семи годин — з 23:30 9 вересня до 06:30 10 вересня.

Згодом, президент України Володимир Зеленський заявив, що загалом у польський простір увійшли щонайменше 24 російські дрони.

Окрім цього, генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що для відбиття атаки були підняті польські винищувачі F-16, голландські F-35, італійські літаки раннього попередження AWACS та заправники НАТО.

Також польська влада привела в бойову готовність німецькі системи ППО Patriot, які також взяли участь у відбитті вторгнення.

Цього ж дня, вранці 10 вересня Туск застосував статтю 4 Договору НАТО, яка передбачає консультації у випадках, коли безпека чи територіальна цілісність союзників перебуває під загрозою.

Востаннє цю статтю використовували у лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У своєму матеріалі аналітики ISW звертають увагу, що масштаби вторгнення виключають випадковість.

Ймовірність того, що понад 19 дронів одночасно збилися з курсу чи стали жертвою технічної помилки, фактично відсутня. Частина апаратів виявилася виявилися БПЛА "Гербера", які Росія використовує для імітації Shahed і провокування ППО.

За даними українського експерта Сергія Бескрестнова, один зі збитих дронів виявився не розвідувальною версією Gerbera без камер, тобто він був спеціально створений для відволікання системи протиповітряної оборони.

Ознаки підготовки Росії до цієї операції з’явилися ще влітку 2025 року. Польський журналіст Марек Будзіш повідомляв, що у звітах українських військових фіксувалися російські безпілотники з польськими та литовськими SIM-картами.

Це могло свідчити про створення "коридорів" для ударів по території країн НАТО. Також Бескрестнов зазначав, що російські Shahed з польськими SIM-картами з’являлися ще до інциденту.

Як зазначають у звіті, такі деталі вказують, що вторгнення 9–10 вересня могло бути заздалегідь спланованим і мало на меті перевірити реакцію НАТО. Водночас Росія спробувала перекласти провину на Україну.

Міністерство оборони РФ заявило, що під час нічних атак по Україні дрони не могли досягти польської території, бо їхня максимальна дальність нібито становить 700 км. МЗС Росії назвало повідомлення Варшави "міфами".

Кремль через Дмитра Пєскова звинуватив ЄС і НАТО у "безпідставних" звинуваченнях. Тим часом українські джерела стверджують, що Росія могла обладнати дрони додатковими паливними баками, які значно збільшили їхній радіус дії.

У Польщі тимчасового повіреного у справах Росії Андрія Ордаша викликали до МЗС. Після зустрічі він повторив російські заяви про те, що безпілотники нібито летіли з боку України, і запевнив, що Польща не зможе довести їх російське походження.

Білорусь також намагалася відмежуватися від інциденту. Генерал-майор Павло Муравейко заявив, що польотні траєкторії могли порушитися через невідомі засоби радіоелектронної боротьби, а білоруські війська начебто знищили частину безпілотників над власною територією.

Ці пояснення прозвучали напередодні спільних навчань "Захід-2025", які 12–16 вересня проходитимуть за участю білоруських і російських військ.

ISW вважає, що Росія намагається перевірити не лише бойові можливості Польщі та НАТО, а й швидкість ухвалення рішень у командних структурах Альянсу.

За даними НАТО, це був перший випадок, коли літаки Альянсу безпосередньо зіштовхнулися з повітряною загрозою над територією блоку. Окрім цього, Кремль, ймовірно, випробовує політичну стійкість і готовність держав-членів НАТО до колективної оборони.

Повідомляється також, що частина дронів могла рухатися у напрямку аеропорту Жешув-Ясьонка — головного логістичного вузла для постачання західної зброї Україні. Таким чином Москва могла прагнути обмежити військову підтримку Києва.

Також у звіті йдеться, що російські мілблогери активно поширювали версії, що знімали з Москви відповідальність. Вони стверджували, що дрони могли бути українськими, або що їхня траєкторія змінилася через роботу українських систем РЕБ.

Дехто прямо закликав до майбутніх ударів по Польщі та європейських оборонних підприємствах. Попри ці заяви, Захід посилив підтримку України.

Так, 9–10 вересня партнери на зустрічі у форматі "Рамштайн" оголосили про нові пакети допомоги: Раніше Фокус писав, що 38% поляків переконані, що Україна винна у пролітанні дронів над територією Польщі.

У цьому наративі дрони нібито могли бути частиною провокації з метою втягнення Польщі та НАТО у конфлікт із Росією. Також повідомлялося, що нічне вторгнення безпілотників у повітряний простір Польщі НАТО не вважає актом агресії.