10% солдатів ЗС РФ дезертирували: про що свідчить офіційна статистика із СЗЧ

Тільки за офіційною російською статистикою, 10 відсотків особового складу не найгіршого російського підрозділу регулярно перебувають в СЗЧ.

Наводячи цю статистику, військовий аналітик Костянтин Машовець ставить риторичне запитання: а яка ж ситуація в неблагополучних? Дещо про СЗЧ — ну, для порівняння… Є така мотострілецька дивізія у російському війську — 18-а мсд.

Місце її постійної дислокації — "Калиниградская область". Так, колишня Східна Прусія, нині — російський анклав між Польщею та Литвою на Балтійському узбережжі.

Там дислокується цілий армійський корпус — 11-й АК, зі складу новосформованого нещодавно (точніше, відновленого) "Ленинградского военного округа" (ЛВО). Й ось ця 18-а мсд входить до складу цього армійського корпусу.

ЇЇ частини та підрозділи здебільшого дислокуються у двох місцях — місто Совєтськ (колишній німецький Тільзіт) й місто Гусєв (колишній німецький Гумбіннен).

Наразі частини та підрозділи цієї 18-а мсд у складі 11-го АК задіяні противником на Харківському операційному напрямку (націлені на с. Липці), а також беруть участь у боях в "Курской области" РФ.

Так ось, станом на початок жовтня нинішнього року у СЗЧ зі штатного особового складу дивізії перебувало 1250–1300 російських військовослужбовців (це ті, які офіційно зареєстровані, тобто ті, про яких доповіли командири відповідного рівня).

Найбільше — у двох полках: 79-у мотострілецькому (мсп) — 283 в\сл, та 11-у танковому (тп) — 261 в\сл. По суті, в кожному з цих полків "в бегах" трохи менше як батальйон… До складу угрупування 11-го АК, яке противник розгорнув в напрямку на с. Липці, діють частини та підрозділи цієї мсд.

Вона є основним з'єднанням цього армійського корпусу.

За штатом "воєнного времени" (тобто у повністю розгорнутому та укомплектованому стані) мсд — це 13,2–13,4 тисячі особового складу, у "мирний час" на "загрозливому напрямку" (а "Калиниградская область", безумовно, для російського військово-політичного керівництва такою була й є) — це десь приблизно 11,5–12,3 тисячі.

"Внутрішні" дивізії зазвичай утримувались у значно меншому штаті (до 10 тисяч о\с). Тобто приблизно 10% особового складу 18-ї мсд наразі — у СЗЧ.

Й ця дивізія у російському війську вважається у сенсі СЗЧ більш-менш "благополучной", і їй навіть довірено вести бойові дії на одному з важливих напрямків… Цікаво, а що тоді робиться у "неблагополучних", з точки зору СЗЧ, частинах та з'єднаннях? Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.