Оголошення мобілізації, а потім обмін бійців Азову. Що робить Путін?

Але може здивувати, що Путін в один день робить подарунок своїм радикалам-маргіналам, партії війни, оголошуючи мобілізацію.

А потім видає нам героїв Азовців, які в Росії максимально демонізовані та вважаються еталоном тих самих неонацистів, з якими ж Путін бореться і заради винищення яких він і оголошує мобілізацію. Відео дня Але, насправді, це прояв одного і того самого.

Путін волає, що хоче домовлятися. Просто, коли він зі злим обличчям оголошує про мобілізацію та ядерний удар, коли з колін запускає потішні референдуми, він залякує. І каже, дивіться, я — божевільний, я ж не блефую, краще зі мною домовитись.

Бо інакше, і всі пропагандисти це знають, буде ядерний удар і апокаліпсис. Він підвищує ставки, щоб залякати і змусити сісти з ним за стіл перемовин. Він каже, що Росія не може програти. Просто такий фізичний закон. Не може. Такі ж сигнали посилають всі його посіпаки.

Як раніше вони казали, що Україна програє (давайте швидше капітулювати, писали друзі Путіна у німецький пресі), потім стверджували що Україна не може не програти (треба шукати компроміс, говорили інші друзі), а далі перейшли до теми, що Україна не може виграти.

Зараз перейшли, що якщо Україна виграє, то світ згине. А коли Путін видає на обмін азовців, то тут він демонструє, мовляв, дивіться, зі мною можна домовлятися. Давайте швидше сядемо та домовимось. Будь ласка. Цим кроком він благає про перемовини.

Такий собі батіг і пряник від Путіна. Чи це спрацює? Навряд. Бо злий Путін нікого вже не лякає. Бо тільки самих росіян вони можуть запевняти, що по-справжньому ще не починали. Він вже виклав усе на стіл, вже застосував силу і ніхто її вже не боїться.

Тут він виглядає слабким і жалюгідним. Це відчувається і в реакції українців, і в заявах західних лідерів. Які не залишають Путіну шансів, наголошуючи, що це жест відчаю. І він виглядає слабким і жалюгідним.

Так само, як він виглядає слабким і жалюгідним, коли благає з ним домовитись, випускаючи українських героїв на волю. Хіба хтось колись домовлявся із слабким і жалюгідним супротивником на його умовах? А умови Заходу вже давно озвучені. Путін має вийти з України.

Захід сказав Путіну, що треба домовитись. Китай сказав Путіну, що треба домовитись. І Путін хоче домовитись. Але може він це зробити зараз тільки з позиції сторони, яка програла і благає. Але ж вся Росія знає, що Путін ніколи не програє.

Це знають навіть найліберальніші ліберали, які попивають шампанське в Ізраїлі, Литві та Парижі. І якщо він раптом програє, то навіщо Росії тоді Путін. І Путін не може дозволити собі програти. І не може виграти. І тому тягне час. Погіршуючи свою позицію з кожним кроком.