До бою готуйся: армія США будує новий патронний завод

Армія США продовжує проводити випробування і тренування з XM7 і XM250 — новими гвинтівками й автоматами, розробленими в рамках програми Next Generation Squad Weapons (NGSW) для заміни застарілих карабіна M4 і легкого кулемета M248.

Обидва види стрілецької зброї випускаються під новий патрон спеціального призначення 6,8 Remington. Фокус переклав статтю американського журналіста Пітера Сучіу про виробництво боєприпасів для передових збройових систем NGSW.

Готуючись до широкого впровадження нової зброї, відомство також зробило важливий крок уперед у забезпеченні виробництва нових боєприпасів. Замість того щоб переобладнати наявні виробничі лінії, для цих цілей будується нове підприємство.

На початку цього місяця Об'єднане управління програм озброєнь і боєприпасів армії США (JPEO A&A) і Об'єднане командування з боєприпасів (JMC) оголосили про початок будівництва нового заводу.

Завод буде розташований на території заводу армійських боєприпасів Лейк-Сіті (LCAAP) в Індепенденс, штат Міссурі. LCAAP є єдиним у країні державним заводом з виробництва малокаліберних боєприпасів, керованим підрядником.

Підприємство площею півтора гектара, побудоване компанією Remington Arms 1941 року, входить до Об'єднаного командування з боєприпасів армії США. На заводі виробляють малокаліберні військові боєприпаси та інші снаряди як для бойових, так і для навчальних цілей.

LCAAP також служить національним центром тестування боєприпасів і стрілецьким центром.

Завод перебуває під управлінням компанії Winchester Ammunition з жовтня 2020 року і наразі виробляє всі калібри набоїв для стрілецької зброї, які використовують американські військові, включно з 9-мм, 5,56-мм, 7,62-мм, . 50-калібру та 20-мм патронами.

Компанія отримала контракт вартістю 8 мільярдів доларів на експлуатацію підприємства протягом семи років з можливістю продовження ще на три. Раніше Winchester володіла цим контрактом із 1985 до 2001 року, а Alliant Technologies керувала LCAAP із 2001 до 2020 року. Патрон 6,8х51 мм, також відомий як .

277 Fury, розробили в пошуках золотої середини між застарілими патронами 5,56х45 мм і 7,62х51 мм, які використовують американські військові та їхні союзники по НАТО. У перспективі новий патрон може посісти місце серед інших стандартів НАТО.

"Розроблений спільно JPEO A&A, Центром озброєнь Командування з розвитку бойових спроможностей армії США та Армійською дослідницькою лабораторією, боєприпас калібру 6,8 мм спеціально спроєктований для максимального поліпшення характеристик гвинтівки XM7 і автоматичної гвинтівки XM250", — пояснили в армії.

Повідомляють, що застосування патронів NGSW "забезпечує підвищену дальність стрільби, поліпшену точність і підвищену летальність".

Закладка фундаменту для розширення LCAAP відбулася цього місяця після 18-місячного процесу проєктування під керівництвом JPEO A&A, пояснили в армії.

На заводі площею 41,8 тисяч квадратних метрів буде використовуватися "сучасна виробнича система", здатна виробляти "всі компоненти" патронів, включно з гільзою і снарядом.

Крім того, тут будуть створені "максимальні можливості для навантаження і заряду боєприпасів, пакування продукції, контролю за якістю процесів, випробувальних лабораторій, технічного обслуговування та адміністративних приміщень".

Згідно із заявою, 90% робіт будуть виконуватися на підприємствах регіону Канзас-Сіті, штат Міссурі, а в будівництві візьмуть участь близько 50 місцевих компаній.

"Я не сумніваюся, що перемога на полі бою починається з наших виробничих потужностей, — сказав генерал-майор Джон Т. Рейм, керівник об'єднаної програми озброєнь і боєприпасів.

— Лейк-Сіті займає центральне місце у виробництві боєприпасів для нашої країни з 1941 року, і цей новий об'єкт спирається на нашу горду історичну спадщину".

Після завершення будівництва розширений LCAAP досягне "річної виробничої потужності в 385 мільйонів гільз, 490 мільйонів снарядів і 385 мільйонів операцій з навантаження-зборки-пакування для 6,8-мм патронів". Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану.

За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і веб-сайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів.