Ми з України Контрнаступ ЗСУ на Херсонському плацдармі ми спостерігаємо фактично з кінця весни. Але слід розуміти, що сучасний контрнаступ — це не генерал на білому коні з шашкою наголо, що веде тисячі солдатів помирати стрункою шеренгою.
ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну обрали оборонну тактику ведення бойових дій, чим забезпечили високу стійкість перед натиском противника. По суті, 80% бойових дій відбуваються в обороні, а 20% — це контрнаступ.
Водночас контрнаступ не здійснюється будь-де або по всій лінії фронту або десь хтось собі уявляє. Його проводять на ділянках фронту, де підрозділи та позиції противника найослабленіші.
Наприклад, на початку літа один з таких контрнаступів дозволив ЗСУ закріпитися на правому березі Інгульця і зайняти дуже вигідний плацдарм. Потім почалося вичікування та послідовне виснаження противника для створення умов контрнаступу.
Контрнаступи можуть мати ефект каскаду, як це було на північному плацдармі, коли, не витримавши методичного натиску ЗСУ, російські окупаційні війська втекли з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Тому давайте без шапкозакидання. Все йде своєю чергою.
Кульмінація знищення об'єктів російських окупаційних військ на Херсонщині була прелюдія. А ось що буде за прелюдією, дивимося дуже уважно. І головне. Причому найголовніше. Тільки офіційні джерела ви повинні сприймати як ті, які заслуговують на довіру.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
