Минуло два тижні після зустрічі Трампа з Путіним. Бравурні заяви про епічний прогрес змінилися невиразним муканням.
Усе вперлося в розбіжності, вміло підсвічені європейцями, — відмова Путіна від особистої зустрічі із Зеленським і незгода РФ із нормальними гарантіями безпеки для України. Схоже, до Трампа вже дійшло, що черговий виток е. . .
ніни ні до чого не привів, але, як ми знаємо, його "пара тижнів до дедлайну" не закінчується ніколи. Якийсь час усе це буде киснути, а потім щось вистрілить, і ми побіжимо по новому колу.
З іншого боку, стара "байденівська" зброя до нас іде (її там ще на 20+ мільярдів), а європейські замовлення на нові закупівлі регулярно з'являються, тож поточне становище в цьому плані не критичне.
Фінанси і зброя є, за якістю управління військами сказати складно, але як мінімум не погіршується. Наша головна проблема — люди. У Росії ситуація інша.
Бронетехніка з поля бою майже зникла, за її відсутності стала основною тактика "просочування" зовсім вже малими групами аж до однієї людини. Просування йде, але в серпні вже повільніше, ніж у червні–липні.
"Витратні матеріали" безпроблемно надходять із російських, кндрівських та іранських заводів. Набір контрактників іде в тому ж темпі (приблизно 30 тисяч на місяць), але якість "матеріалу", який зазіхнув на великі гроші, дедалі гірша. Тобто зовні ніби як ок, але насправді не ок.
Головні проблеми країни-бензоколонки — в економіці та фінансах. Економіка у 2025 році вже практично не зростає. Діра в бюджеті величезна, а до кінця року стане ще більшою.
На закриття діри в грудні витратять залишки ліквідних коштів із ФНБ і продадуть самі собі хренову хмару облігацій (що можна прирівняти до "друку" грошей).
А у 2026 році потрібно буде продовжувати збільшувати військові витрати (така логіка війни, економити за розкрученого маховика не виходить).
Але як це зробити, якщо економіка і поточний рівень військових витрат не тягне, а нафтогазова заначка, що накопичилася за багато років, буде порожня? Ось і виходить, що для ведення війни у 2026 році Путіну доведеться "розкуркулювати" всіх, кого можна, і друкувати порожні папірці.
З таким підходом можна воювати й надалі, але це означатиме, що Росія, зжерувавши накопичення минулого, приступила до пожирання свого майбутнього.
Тому Путін, якщо продовжить війну в 2026, по суті приступить до знищення всього того "економічного підйому з колін", яким він так пишається. Тож я продовжую думати, що, незважаючи на уявну нескінченну е. . .
ніну, в якийсь момент Путін перестане валяти дурня і почне переговори всерйоз. Цілком імовірно, що це станеться до кінця цього року. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022