З американською зброєю або без неї. Як Україні забезпечити потреби ЗСУ

Тимчасова зупинка постачань американської зброї була для нас черговим сигналом про те, що від мін та снарядів до ракет — усе це має виробляти Україна. Український військово-промисловий сектор стрімко розвивається та закриває потреби армії в багатьох сегментах озброєнь.

Тимчасова зупинка постачань американської зброї була для нас черговим сигналом про те, щоб слід зробити все необхідне для подальшого розвитку українських компаній ВПК і збільшення нашого виробничого потенціалу.

Від мін та снарядів до ракет — усе це має виробляти Україна. Сполучені Штати Америки 4 березня тимчасово зупинили для України військову допомогу й надання даних розвідки. Це була пауза, а не цілковита зупинка постачань зброї зі США.

І вже 11 березня за підсумками зустрічі делегацій України та США в Саудівській Аравії стало відомо, що Сполучені Штати негайно скасовують паузу в обміні розвідданими та відновлюють безпекову допомогу Україні.

Проте навіть тимчасова зупинка спровокувала в суспільстві щонайменше подив, а низка експертів висловили застереження щодо майбутнього української оборони.

Адже в разі повної зупинки військової допомоги з боку США Україна може втратити до 30% озброєння, необхідного на фронті тут і зараз.

Нині майже 40% озброєння ЗСУ становить техніка і зброя українського виробництва (включно з довоєнними запасами), 30% — це постачання озброєння з країн Європи. Щодо суто постачань озброєння зі США, то в різний час його частка становила 10–30%.

До того ж ще минулого року передбачалося, що 2025-го частка української техніки й боєприпасів в арсеналі ЗСУ зросте до 50%.

Зі США Україна отримала багато боєприпасів різних калібрів, а також мінометні міни, різноманітну бронетехніку — танки Abrams і БМП Bradley, автотехніку, системи HIMARS, гаубиці М-777, батареї ЗРК Patriot.

Найкритичнішими для нас у ситуації зупинки постачань від одного з ключових партнерів — США — є втрата нових систем ППО й ракет до них. Звісно, насамперед ідеться про Patriot. Також Україна отримувала від США системи HIMARS і боєприпаси до цих систем.

Окрім того, зі Сполучених Штатів постачалися керовані ракети для вертольотів, авіабомби JDAM, протирадіолокаційні ракети HARM. Все це — необхідні для оборони країни види озброєння, деякі з них досить складно замінити аналогами, наприклад, європейського виробництва.

Проте залишається варіант закупівлі необхідних систем і боєприпасів країнами ЄС із подальшим реекспортом до України. Гарна новина про повернення допомоги США вселяє надію та означає, що катастрофи не сталося.

Робота триває — наші дипломати постійно на зв’язку з партнерами. Очікуємо найскорішого надходження до України озброєнь, які нині вже на шляху до нас — на території ЄС. Тим часом країни ЄС уже повідомили про термінове збільшення пакетів військової допомоги.

Наприклад, у Німеччині готують пакет військової допомоги Україні на 3 млрд євро, про що нещодавно заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.

Нещодавно до України з Німеччини та саме від Німеччини вже доставили три ПТРК Patriot і шість зенітно-ракетних комплексів IRiS-T SLM і SLS, та невдовзі очікуємо три системи IRIS-T, SLS і три системи IRIS-T SLM.

Звісно, інші країни-партнери теж активно долучаються до термінової допомоги Україні, яка продовжує вести запеклу боротьбу з російською агресією.

Український військово-промисловий комплекс активно розвивається, і ми вже здатні постачати 40% озброєнь через внутрішнє виробництво, поступово збільшуючи частку саме українських боєприпасів, техніки й систем у загальному обсязі потрібного на фронті озброєння.

Нині українські підприємства ВПК цілком покривають потреби армії в таких сегментах, як fpv-дрони й боєприпаси до них, водні дрони, бронеавтомобілі, міномети, артилерійські системи. В Україні активно розвивається власне виробництво боєприпасів.

Так, у нас поки немає власних альтернатив HIMARS і Patriot, але за сприяння європейських партнерів ми все ж маємо отримати багато важливого озброєння, зокрема й ППО та ракет до протиповітряних систем.

Фактично кілька днів тому Міністерство оборони України підписало меморандум про взаєморозуміння з німецькою компанією "Diehl Defence", яка виробляє зенітні ракетні комплекси ППО і ПРО IRIS-T.

Документ передбачає збільшення постачання ракет і систем протиповітряної оборони втричі, а також відкриває шлях до великих індустріальних проєктів, що посилять українську ППО. Також ми очікуємо, що посилити нашу протиповітряну оборону зможуть італійські системи Samp-T.

Українські підприємства вже виробляють і 155-міліметрові снаряди, які раніше постачалися зі США.

Проте цьогоріч є високі шанси, і про це вже казали в уряді, що ми зможемо наростити і їхнє виробництво, і виробництво артилерійських систем та інших снарядів, щоб максимально закрити потреби на фронті.

Українські компанії виробляють мінометні міни й артилерійські снаряди, гаубиці, броньовані машини, БпЛА, системи радіоелектронної боротьби, роботизовані комплекси, морські дрони.

Наші вже доволі відомі САУ "Богдана", РСЗВ "Вільха-М", ЗРК "Кільчень", ракета-дрон "Паляниця" — це лише частка того потенціалу, яким володіє вітчизняний ВПК. Українські виробництва БпЛА виробляють уже більше, ніж може "переварити" державне замовлення для оборонних потреб.

Цьогоріч компанії запланували вийти на 5 млн FPV-дронів, і я сподіваюся, що за допомоги своєчасних рішень з боку держави ці плани будуть реалізовані. Важливо, що в Україні почали з’являтися спільні проєкти з відомими світовими виробниками.

До прикладу, 2023 року було зареєстроване спільне підприємство "Укроборонпрому" і "Rheinmetall", і нині вже працює цех для ремонту бронетехніки, а завод з виробництва боєприпасів "Rheinmetall" розпочне роботу в Україні 2026 року.

Українські компанії вже мають підписані домовленості про спільне виробництво з такими відомими компаніями, як "Thales", "Hexadron", "Amentum Services" і дочірніми компаніями "Colt CZ".

Є інформація, що виробник бойових машин M2/M3 Bradley — компанія "BAE Systems" може запустити повноцінне виробництво в Україні. Усі ці важливі ініціативи в разі реалізації мають гарантовано посилити нашу оборонну промисловість.

Є багато питань, як саме підвищити виробничий потенціал ВПК. Потрібно допомогти підприємствам знайти надійних інвесторів у країнах-партнерах, забезпечити прозорі та прості процедури створення спільних підприємств.

Варто підійти з вдалими рішеннями й до відкриття експорту української зброї. Також потрібна активна робота з банками та стабільне фінансування пільгової кредитної програми.

Маємо запровадити довготермінові контракти з виробниками ВПК, забезпечуючи їхнє стабільне фінансування. А ще — співпрацювати з країнами-партнерами над залученням прибутків від заморожених російських активів, які можна було б інвестувати в посилення нашого ВПК.