Чи вистоїть український десант? Як Росія намагається позбутися присутності ЗСУ на лівому березі

Командування військ РФ у Херсонській області стурбоване існуванням українського плацдарму, зазначає військовий експерт Костянтин Машовець. Тому зараз там готуються активні наступальні операції, але хитріші, ніж зазвичай у росіян.

Ймовірно, командування угрупування військ (УВ) противника "Днепр" приступило до реалізації плану щодо ліквідації тактичних плацдармів ЗСУ на лівому березі р. Дніпро.

Генерал Теплинський, судячи зі всього, цілком логічно вирішив розпочати з найбільш загрозливого для себе — того, який знаходиться в районі с. Кринки. Наскільки я зрозумів, задум полягає у наступному. Створити перевагу у силах та засобах, у вигляді 3-х тактичних груп.

А потім, двома з них (фланговими), з районів с. Корсунка та с. Козачі Лагері відповідно, атакувати вздовж прибережної дороги Олешки — Нова Каховка у загальній дирекції на с. Кринки. В той час як третя, фронтальна, буде діяти через ліс південніше с.

Кринки, намагаючись відтіснити передові підрозділи ЗСУ з північної частини лісу спочатку у саме село, а потім й в пойму річки.

Розпочне — точніше, вже розпочала — діяти саме фротнтальна група, до якої, очевидно, входять підрозділи 26-го мотострілецького полку (МСП) 70-ї мотострілецької дивізії (МСД) та окремі підрозділи 144-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБр).

Десь півтори-дві доби тому їм вдалося просунутись майже до південно-східної околиці села (у його центральній частині). В районі с. Козачі Лагері противник зосередив ще одну тактичну групу у вигляді: Ну, й по напрямку с. Корсунка — с.

Кринки розгорнуті: За обсягом й кількістю цих сил й засобів, можемо сміливо стверджувати, що лише проти одного українського плацдарму в районі с. Кринки противник зосередив майже 2 повноцінних "розрахункових" бригади. Я зараз не візмусь прогнозувати, вийде у них, чи не вийде.

Але, мушу визнати, генерал Теплинський діє досить зважено та логічно, намагаючись не створювати "столпотворение войск" перед українським плацдармом в умовах переваги ЗСУ у питаннях розвідки та в ефективності дій артилерії, а долучаючи до активних дій проти наших плацдармів рівно стільки військ (сил) — скільки потрібно.

Тобто, щоб мати очевидну перевагу в силах й засобах, але в той же час — не підставляти (або намагатися, не підставляти) свої війська під ефективний вогонь української арти у районах й на рубежах їх зосередження та розгортання.

Це достатньо рідка професійна якість серед російських армійських командирів (начальників) оперативного рівня, які, у своїй більшості, зазвичай, намагаються діяти нахрапом, масуючи у наступі свої війська понад будь-які розумні норми, домогаючись "задавить противника массой".