Прорив оборони росіян: від півдня до сходу України

Так, навесні було запущено цей процес, коли ЗСУ розгорнули контрнаступ за низкою напрямків, найбільш успішним з яких був на північному плацдармі.

Обмежені в можливостях забезпечення та управління російські окупаційні війська на північному плацдармі протрималися трохи більше місяця і були змушені тікати.

Зі свого боку, на решті плацдармів ЗСУ намагалися максимально стримувати наступальний потенціал РОВ, який росіянам забезпечував кількісну перевагу та можливість повсюдно застосовувати тактику "вогневого валу".

Стримування наступу ворога та його фактичне виснаження призвели до того, що через пів року війни в Україні він мав у наявності низку проблем.

Дефіцит ракетного озброєння, відсутність необхідного ресурсу для компенсації людських втрат, проблема поповнення втрат у техніці, проблематика дефіциту БК для стволової та реактивної артилерії, логістична проблематика.

Всі ці проблеми сумарно призвели до того, що до кінця літа РОВ були здатні вести наступальні дії виключно по вузькому фронту, шириною не більше 10 км — Авдіївський та Бахмутський напрямки, тоді коли ще буквально у червні вони могли забезпечувати наступ по фронту шириною до 30 км.

На сьогодні низка плацдармів, зайнятих ворогом, відчуває гострий дефіцит особового складу, БК, свіжої техніки, ПММ та іншого МТО.

Саме комбінація всіх цих проблем, що не дозволяють зараз РОВ не лише вести активні наступальні дії, а й на низці локацій тримати оборону, дозволяють ЗСУ діяти активніше та інтенсивніше.

Відсутність саме таких можливостей і продовжує ефект каскаду щодо поступового обвалення оборони РОВ. А коли не можеш тримати оборону, то… залишається лише тікати.

Багато хто сконцентрував останній тиждень всю увагу саме на півдні, але на низці інших локацій ЗСУ також здійснили просування вперед, що зайвий раз підтверджує — обвалення оборони РОВ може бути і на інших плацдармах.

На початок вересня можна говорити про ослаблення окупантів на правому березі Херсонщини, у Харківській, а також Донецькій областях.

Командування РОВ не може забезпечити їх посилення за рахунок наявного ресурсу і натомість намагається убезпечити та зробити неприступним саме південь. Так, Запорізька область у плануванні окупантів перетворюється на найбільш насичений підрозділами плацдарм.

Тут можна побачити підрозділи 5 ОВА, 29 ОВА, 35 ОВА, 36 ОВА, а також сюди будуть направлені підрозділи недоробленого 3 АК.

Очевидно, що командування окупантів бачить ефект каскаду та розуміє, що після звільнення правого берега ЗСУ можуть зосередитися саме на Запорізькій області, звільнення якої вирішить питання всього півдня та Криму, зокрема.

Зі свого боку, виснажені ресурси РОВ не дозволяють створити умови для повноцінної оборони інших плацдармів, і поки вони окопуються в Запорізькій області, в очікуванні ЗСУ, каскад продовжуватиметься на харківському та донецькому плацдармах. Каскад підкрався непомітно.