Краще без Росії, ніж без долара. Як китайські та турецькі банки злякалися нових санкцій США

By Victor Duda

Виявилося, що для китайських, турецьких, кіпрських банків страх втратити фінансовий ринок США виявився сильнішим за хороші відносини з російськими партнерами. Економіст В'ячеслав Черкашин розповідає, як спрацювали вторинні санкції президента Байдена.

Майже місяць тому побачив світ Указ Президента США Байдена "Executive Order on Taking Additional Steps With Respect to the Russian Federation's Harmful Activities", що дає змогу запроваджувати точені санкції щодо фінансових установ та агентів, які підтримують агресію Росії проти України.

Під дію документа підпадає будь-яка неамериканська фінансова організація, включно з банками; операторами платіжних систем і карток; трастами; страховими компаніями; брокерами і торговцями ринку цінних паперів; біржами; інвестиційними компаніями; торговцями дорогоцінними металами, а також будь-якими філіями чи дочірніми компаніями перерахованих вище суб'єктів.

Фактично Указ створив правове поле для застосування інституту "вторинних санкцій" щодо найширшого спектра міжнародних фінансових агентів.

Це дозволяє Міністру фінансів США без будь-якого попереднього повідомлення застосувати до іноземних компаній/агентів-порушників покарання у вигляді: Перші результати вторинних санкцій уже проявляють себе.

Китайські (державні), кіпрські та турецькі банки, щоб не втратити доступ до фінансового ринку США, почали вимагати підвищений обсяг документації за "проросійськими трансакціями", поширюється практика відмов у подальшому обслуговуванні або проведенні платежів за операціями, які потенційно допомагають забезпечувати російський військово-промисловий комплекс і пов'язані з ним галузі критично важливими товарами та комплектуючими.