«Москва ніколи не визнає капітуляцію». Чому Україні не варто жити ілюзіями про швидку поразку Росії - інтерв'ю Фесенком

 — Ми бачили минулого тижня саміт ШОС і побачили заяви Путіна, які він робив на своїй прес-конференції. Вони були двовекторні, можна так сказати. З однієї сторони він погрожував Україні, погрожував бити по критичній інфраструктурі.

З іншої сторони може виглядати так, що він клянчив переговори. Як ви вважаєте, які сигнали Путін намагається зараз посилати у світ? Відео дня — Насправді і те, і інше. Він лякає в першу чергу Захід і міжнародну спільноту.

І нас теж скоріше за інерцією, тому що думаю, він вже частково зрозумів, що не виходить залякати. Але тим не менше залякування продовжується.

І основна стратегічна лінія такого залякування — це погрози знищити критичну інфраструктуру України, енергетичну інфраструктуру в зимовий період або напередодні зими. І створити великі проблеми для українського населення саме під час зими.

Але одночасно — він дійсно надсилає сигнали про мир, але про мир на своїх умовах. І залякування — це інструмент, це улюблена стратегія Путіна і просто традиційних для нього хід думок.

Що «Київ несамостійний», що Київ «мають примусити до переговорів» і до російських умов, примусити через Вашингтон, через Брюссель, через Берлін і Париж. Крім того, на цьому саміті він отримав сигнали про те, що війна створює серйозні економічні проблеми.

І що з цієї війни варто було б вийти, щоб ці проблеми вже не стали більш серйозними, тому що і для Китаю, і для Індії, а це були ключові учасники саміту ШОС, для них зараз, я так розумію, більш актуальні саме економічні проблеми внаслідок війни.

Тому такі прохання, побажання Путіну вони висловили. — Як ви вважаєте, він тепер буде намагатися заморозити війну? Чи піддасться Захід на його тиск? — Коли ми говоримо про мир на путінських умовах, то це ж «мир» в лапках, мир специфічний.