Дональд Трамп і бурові вишки. Як американська нафта допоможе у війні з РФ

Що корисне для нас міг би зробити Дональд Трамп. Один із пунктиків нового/старого президента США — буріння нафтових свердловин. Мовляв, будемо бурити-дитинко-бурити й опустимо ціну в підлогу. Це навряд чи б спрацювало.

Насамперед видобуток нафти в США, який "пригнічують демократи", і так перебуває на історично рекордному рівні. Якщо скасувати байденівські обмеження, видобуток збільшиться, але навряд чи сильно.

За істотного збільшення видобутку ціна на нафту впаде, видобувати сланцеву нафту з її порівняно високою собівартістю стане невигідно і купа вишок зупиниться. Хтось набуде, а хтось втратить. Та й загалом нафтовикам невигідно упускати ціну, позбавляючи самих себе прибутку.

Ситуацію кардинально змінюють антиросійські санкції від 10 січня, якими забанені дві великі російські нафтові компанії, кілька десятків трейдерів, 160 танкерів "тіньового флоту" і дві основні страхові компанії Росії.

Якщо ретельно стежити за дотриманням цих санкцій і продовжувати банити порушників, російський експорт знизиться, і поки ОПЕК плескатиме вухами, США можуть якраз сюди засунути свої нові барелі. Санкції від 10 січня — дико вигідна для американських нафтовиків історія.

Потенційне збільшення видобутку за збереження ціни. Але є одна проблемка. Спецпосланець Трампа Кіт Келлог пропонував стимулювати Путіна до ведення переговорів частковим скасуванням санкцій.

Якщо таке станеться для нафтових санкцій (та, блін, і не тільки) — це стане для нас страшним сном. Є й друга проблемка. Ілон Маск у межах скорочення витрат планує розпустити деякі відомства. Під ніж можуть потрапити й агентства, що займаються контролем дотримання санкцій.

Якщо їх скоротити, стежити за санкціями буде нікому. Ніхто не підкаже, які танкери й схеми обходу потрібно банити. Китайці, індійці та інші не боятимуться порушувати санкції, тому що ніхто цих порушень не побачить, і ніхто за них не покарає.

Тому від Трампа хотілося б такого: Здавалося б, усе просто. Але й на цей найпростіший план доводиться молитися, як на виграш у лотереї. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.