Коли США дає ляпас: про що свідчить зняття РФ обмеження на ракети дальністю до 5500 км

Фокус розбирався, чи означає це повернення до гонки озброєнь у дусі Холодної війни, як реагують Штати — і чому ця заява більше свідчить про слабкість Кремля, ніж про силу.

Міністерство закордонних справ Російської Федерації оголосило, що більше не вважає себе пов'язаною добровільними обмеженнями на розгортання наземних ракет середньої та малої дальності (динамічною дальністю від 500 до 5500 км).

У заяві МЗС РФ наголошується, що раніше Росія утримувалася від розгортання таких ракет як жест стратегічної стриманості після виходу США із ДРСМД у 2019 році.

Тепер же Москва вважає, що умови для збереження цього мораторію припинили існувати, у зв'язку з розгортанням американських ракетних систем у Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Фокус розбирався, що насправді означає зняття РФ обмеження на розгортання наземних ракет середньої та малої дальності. Протягом останнього місяця США активно реалізовували рішення щодо передислокації підводних човнів із ядерними боєголовками ближче до кордонів Росії.

Після низки заяв Дональда Трампа щодо готовності США до рішучих кроків у відповідь на російську риторику, почалася конкретна військова активність. За словами військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова ще нещодавно російська сторона уникала чітких відповідей.

Це свідчило про її розгубленість — Москва не очікувала такої різкої зміни риторики Вашингтона. Десятиліттями Росія використовувала тему ядерної зброї як інструмент тиску на Захід.

І в адміністрації Обами, а потім і Байдена, цю риторику переважно терпіли, уникаючи прямої конфронтації. "Та Трамп заявив жорстко: "Готові згоріти в ядерному попелі? Ми дамо вам таку можливість". Ця заява стала шоком для Кремля. З цього все й почалося.

Саме на цьому тлі й з'явилася заява МЗС РФ. Її варто сприймати не як початок полеміки з Медведєвим, а як політичну реакцію на дії США", — пояснює Фокусу Снєгирьов.

Фактично американська адміністрація використала публічну риторику Медведєва як привід для розгортання додаткового ядерного потенціалу поблизу Росії. Експерт підкреслює, що це — класична стратегія дзюдо: використати силу супротивника проти нього самого.

І в Москві це зрозуміли. "Першою реакцією стали заяви Дмитра Пєскова, що Медведєв не має жодного впливу на ухвалення рішень, бо у Росії, мовляв, все вирішує лише одна особа. Після цього дописів від Медведєва з ядерною риторикою вже не було — це показова і принизлива пауза.

США застали Росію зненацька. Ще цікавіше: Путін так і не прокоментував ані повернення ядерного арсеналу до Великої Британії, ані розміщення американських підводних човнів біля російських берегів.

Натомість — заява МЗС РФ про вихід з мораторію на ракети середньої та малої дальності. На перший погляд — грізна відповідь. Але, якщо згадати, то ще в червні 2024 року сам Путін говорив про це. Виходить, нічого нового", — продовжує Снєгирьов.

Але ж тоді виникає питання: у чому ж тоді сенс теперішньої заяви? Її цінність зрозуміла хіба що самому МЗС РФ. За словами експерта, це спроба зберегти "хорошу міну при поганій грі". США завдали стратегічного ляпаса одразу на кількох фронтах — військовому й економічному.

І Москва намагається хоч якось зреагувати. Ще з 2019 року Росія декларувала, що не буде виробляти ракети середньої та малої дальності. Цей мораторій базувався на договорі між США та СРСР, підписаному ще у 1987 році. Але він перестав діяти ще в серпні 2019 року, нагадує Снєгирьов.

США вийшли з нього першими, звинувативши Росію в порушеннях. Тобто юридично з 2019 року обидві сторони не були пов'язані цим договором. Проте Росія намагалася зберігати видимість "миротворця", заявляючи про готовність не виробляти нові ракети, поки цього не робить Захід.

Насправді за часів першої каденції Трамп говорив про вихід з договору — і Сполучені Штати розпочали цей процес. "Отже, нинішня гучна заява МЗС РФ — радше спроба показати "силу", ніж реальний крок.

Це нагадує ще один епізод, коли Росія "призупинила" свою участь у Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї — хоча юридично такого поняття, як "призупинення", там не існує. Це — новояз і дипломатичний нонсенс.

Що ж стоїть за цією заявою РФ насправді? Дуже ймовірно, що США застосовують ту ж стратегію, яку свого часу використовували проти СРСР. Це — економічне виснаження через втягування у гонку озброєнь. Саме так колись зруйнували радянську імперію", — каже Снєгирьов.

Експерт нагадує: паралельно з нарощуванням оборонного бюджету у 1980-х, країни Перської затоки за домовленістю зі США збільшили видобуток нафти, що спричинило падіння цін. Економіка СРСР не витримала.

Тепер ситуація дуже схожа: США натиснули на країни Перської затоки, ті підняли видобуток до 540 тис. барелів на добу, і ціна на нафту вже впала на 2 долари за барель. І ось тут Росія демонструє свою імперську сутність — ухвалює рішення про збільшення військових витрат.

За даними ГУР МО України, які озвучив Кирило Буданов, Росія планує витратити до 2030 року 11 трильйонів доларів на переозброєння. Це 90 трильйонів рублів. Почалася нова "п'ятирічка" — цього разу військова.

"Росія вже втягнута у нову Холодну війну, але її економічні можливості для цього обмежені. Частка оборонного бюджету у ВВП Росії вже становить понад 60%, дефіцит бюджету — 22% від ВВП, що дорівнює 50–60 мільярдів доларів. Це — шлях до колапсу. І Сполучені Штати тільки починають.

Вони провокуватимуть Росію на подальше збільшення оборонних витрат. Це — стратегія на виснаження. Класична модель Холодної війни: економічний тиск, гонка озброєнь, стратегічне планування. Росія ж діє імпульсивно, без чіткої стратегії", — продовжує Снєгирьов.

Тому, на думку експерта, нинішня заява РФ — не демонстрація сили, а свідчення прорахунку. Це реакція, не ініціатива. Росію спровокували — і вона повелася. А отже, стає зрозуміло, хто зараз має стратегічну ініціативу у цій великій грі.

Нагадаємо, 31 липня Фокус з'ясовував, про що говорить реакція Кремля і зокрема Дмитра Медведєва на ультиматум Дональда Трампа щодо України.