By Natali Moss
Уявимо: він – менеджер середньої ланки, у нього є самокат, щодня він п'є смузі, а тут раптом воєнний стан, який позбавляє його і смузі, і самоката – це ж злам свідомості, адже воювати він ні з ким не збирався.
У великих обласних центрах ця категорія піде у саботажники, їм простіше відсидіти, ніж піти воювати. Ті, хто вмів і більш-менш хотів, і так вже воюють.
Залишилися люди, далекі від військової справи, без належної мотивації, бо ця війна загарбницька, не вигідна нікому з росіян, ніякої загрози, окрім як російському телебаченню, не існує", – сказав в інтерв'ю Фокусу експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Він допускає, що Держдума може ухвалити закон і ввести воєнний стан, перекваліфікувати "воєнну операцію" у війну, але це призведе до потужного соціального вибуху.
"Піти й повоювати за чиїсь хотелки, досягти уявних цілей, котрі зрозумілі суперобмеженому колу осіб, і несуть якусь користь, такий формат розвитку подій може бути. Але я схиляюсь, що він вкрай малоймовірний.
Саме тому і формуються ці псевдодобровольчі формування, витискаються з російського суспільства люди, які умовно хотіли б йти воювати.
Держкорпораціям поставлена задача: дати по 10 тисяч добровольців – "Российские железные дороги" мають назбирати, в "Аерофлоті", думаю, теж шукають. Всі приватні охоронні компанії у Росії також виділяють по 2-3 людини, відправляють у розпорядження Міноборони.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
