Війна змінила все: чому Україні важливо негайно створювати свою оборонну промисловість

Я був сьогодні на каналі Юрія Романенка, обговорювали там тему із доповіддю Бундесверу про те, як німецьке озброєння себе проявило в Україні.

Коротко суть така — у пресу просочився зміст доповіді, яку ще в січні 2025 року воєнний аташе Німеччини прочитав для курсантів школи унтерофіцерів Бундесверу, і загалом звідти в наші ЗМІ пішло про те, що, мовляв, "німецьке озброєння виявилось непридатним до реалій сучасної війни".

Але там розбиратись по кожному із заявлених пунктів, то картина стає дуже дивною насправді. Ну, наприклад, німці в тій доповіді нарікають, що, мовляв, на PzH 2000 часто ламається електроніка.

Але справедливості заради — нема у світі САУ, на яких би не ламалась електроніка в інтенсивних бойових діях; ну й, окрім того, поле бою в Україні проявило, що фактичний ресурс цієї німецької САУ складає аж 20 тисяч пострілів при заявленому в лише 2 тисячі, і це буквально "ого!".

Або ж – можна скільки завгодно говорити, що Leopard 1A5 показав себе краще на полі бою, аніж Leopard 2A6, але ж нюанс в тому, що до "Леопард-1" у світі дуже дикий дефіцит запчастин, і це таки ускладнює експлуатацію цього танка в польових умовах.

Загалом картина виглядає так, що при спробі "переварити" досвід ЗСУ німецький Бундесвер вперся у когнітивний тупик з нерозумінням, а як взагалі воювати в сучасних умовах проти РФ, якщо війна таки прийде на німецьку землю.

І це окрім всього іншого показує, що і нам пора міняти наші підходи до відносин зі світом, ну і як взагалі розвивати власну "оборонку".

А то якось дико незручно виходить — маленькій, але гордій Угорщині цілком вистачило 4 роки (з моменту підписання контракту з "Рейнметаллом"), щоб за 3 роки збудувати з нуля новий завод і лише за 1 рік виробити 45 важких БМП KF41 Lynx на батальйон, у той час, як в нас подібні речі досі в зародковому стані.