Запасу немає: чому РФ не може влаштовувати системні масові удари "шахедами"

До цього підрахунку не входить наліт з 31 грудня на 1 січня (90 дронів-камікадзе), оскільки я його розглядаю саме як атаку, що почалася наприкінці грудня 2023 року, тобто сплановану і підготовлену саме на грудень.

Але навіть якщо і враховувати ці 90 Shahed-131/136 (267), то все одно січневий показник нальотів нижче 2/3 грудня 2023 року — 339 дронів. Своєю чергою саме грудень став рекордним за нальотами, але цьому сприяла підготовка та накопичення дронів-камікадзе росіянами.

До того рекордними були вересень та травень, з досить стриманими іншими осінніми (жовтень — 285, листопад — 369) та всіма літніми (червень — 201, липень — 250, серпень — 187) місяцями. З січня по квітень 2023 року і зовсім наліт Shahed-131/136 на місяць становив менше 100 од.

Це вкотре підтверджує раніше зроблені висновки, що Росія не має єдиного, пропорційного боєкомплекта для систематизації нальотів і виведення стабільного графіка.

Іншими словами, Росія продовжує зберігати гостру залежність від постачання з Ірану та його виробничих можливостей, які, хоч і зросли за останні півтора роки, але не настільки, щоб дати змогу РОВ здійснювати стабільні масові нальоти на Україну.

Своєю чергою це не означає, що Іран не має можливості нарощувати виробництво — вона є, причому значно більша, ніж у самої Росії. А тому не виключено, що протягом 2024 року Іран зможе вийти на показники виробництва від 600 до 800 Shahed-131/136 на місяць.

Хоча у кожного виробництва є стеля, і в Ірану ця стеля — контрабандні поставки. Контрабанда допомагає обходити санкції, але вона не заміняє потенціалу вільного імпорту. А тому навіть в Ірану можливості нарощування виробництва Shahed-131/136 не безмежні.

Фактично це не тільки збереже залежність Росії від Ірану й надалі, але й не дасть змоги масові удари вивести в категорію системних, зберігаючи необхідність накопичення Shahed-131/136 та попередню підготовку масових нальотів як базові під час планування таких актів терору.