РФ почала постачати радари і ППО в Іран: чим це погано для репутації російської "оборонки"

Поставки від РФ потенційно можуть призвести до виявлення недоліків у передових російських системах. Ізраїль уже продемонстрував, що російські ППО вразливі.

Іранські чиновники запросили військове обладнання у Росії, і РФ вже почала поставки радарів і ППО в Тегеран, причому разом із персоналом. Але цей крок може завдати серйозної репутаційної шкоди РФ, оскільки Ізраїль уже атакував Іран і російські системи ППО не впоралися.

Про це повідомляє Forbes. У звіті не уточнюється, який саме тип обладнання постачає Росія. Іран зацікавлений у придбанні стратегічної системи ППО великої дальності С-400 "Тріумф".

Тегеран уже придбав у Москви передові системи С-300ПМУ-2 2016 року, а також експлуатує російські системи "Бук" і "Тор" малої та середньої дальності.

Іран також чинить тиск на Росію, щоб вона поставила їм винищувачі Су-35 Flanker, які Тегеран замовив ще 2021 року, про що повідомляють два високопоставлені джерела в Ірані. Іран очікує щонайменше два десятки літаків.

Попередні повідомлення про їхнє швидке постачання виявилися передчасними або відверто неправдивими. Однак будь-яке постачання військової техніки з РФ до Ірану тепер може виявитися ризикованим для Москви.

Іран поклявся атакувати Ізраїль після ліквідації політичного лідера ХАМАС Ісмаїла Ханії 31 липня в Тегерані. Будь-яка іранська атака, найімовірніше, потягне за собою відповідь Ізраїлю і випробування в бою російської техніки. Такий сценарій не просто гіпотетичний.

Коли у квітні Іран почав безпрецедентний обстріл Ізраїлю за допомогою безпілотників і ракет, Ізраїль відповів знищенням радара іранського С-300ПМУ-2 в центральному районі Ісфахана, недалеко від головного іранського збагачувального підприємства в Натанзі.

Ізраїль тренувався завдавати ударів по С-300 понад десять років до удару по Ісфахану.

Його ВПС тренувалися проти грецької С-300 ПМУ-1, що базується на острові Крит, 2013 року, отримуючи цінну інформацію про її можливості та потенційні вразливості, які вона могла б одного разу використати проти сирійської або іранської системи.

Того ж року Ізраїль виступив проти поставок Росією С-300 Дамаску, навіть натякнувши, що має намір превентивно знищити будь-які сирійські С-300 до того, як вони почнуть діяти.

Росія дійсно поставила С-300 до Сирії за різних обставин у 2018 році, але, що найголовніше, так і не передала її повністю сирійським військовим.

По суті, це означало, що у Сирії не було дозволу на використання стратегічної системи, яка залишалася під контролем російських військових.

"Сирійська" С-300 була запущена один раз 2022 року і безцеремонно вивезена з країни незабаром після цього, що ясно продемонструвало, що Сирія ніколи по-справжньому не володіла нею і не контролювала її.

Однією з основних причин, через яку Росія, ймовірно, не хотіла, щоб Сирія використовувала його, крім бажання уникнути будь-якої війни між Ізраїлем і Сирією, був страх, що С-300 виявиться не надто ефективною або навіть буде знищена.

Президент Росії Володимир Путін запропонував у 2019 році, щоб Саудівська Аравія купила російські системи С-300 або С-400, як це зробили Іран і Туреччина, а не західні системи для захисту своєї інфраструктури, яка зазнала безпрецедентної атаки безпілотників.

Але після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, ЗСУ знищили безліч сучасних російських систем, включно з С-400 у Криму. І інтерес до поставок російських озброєнь у світі значно знизився, оскільки вони показали себе малоефективними і вразливими.

Постачання передового озброєння Ірану в розпал протистояння з Ізраїлем може призвести до аналогічних негативних результатів для Росії, якщо відбудеться значна ескалація.

Путін, ймовірно, не хоче такого результату, принаймні, частково тому, що це може перешкодити поставкам іранських безпілотників та іншого обладнання для його армії.

Хоча поки незрозуміло, що саме Росія поставляє наразі, навряд чи це дасть змогу Ірану істотно посилити свою оборону — наприклад, С-400 або ескадрилью Су-35 — за короткий термін.

Проте, навіть якщо він поставляє передові компоненти для майбутніх або наявних іранських систем, Ізраїль все одно може вирішити знищити або саботувати їх, поки вони ще перебувають на зберіганні.

Такий крок може одночасно завадити Ірану модернізувати свої збройні сили і продемонструвати стійку протидію Ізраїлю поставкам Москвою передової зброї Тегерану.

Усі ці фактори вказують на те, що Росія знову ризикує репутацією своєї вітчизняної збройової промисловості, яка вже постраждала від України.

У цьому випадку її готовність зробити це може підкреслити, наскільки залежною від іранської доброї волі вона стала за останні два з половиною роки.

Нагадаємо, російські офіційні особи продовжують координувати військову співпрацю з Іраном перед ударом у відповідь Тегерана по Ізраїлю.