Ракета Х-101 над країнами НАТО: Румунія не поспішає активувати ПРО Aegis і проблема Молдови

За словами українських аналітиків, Кремль користується тим, що молдовським військовим нічим закрити небо, — і з певною регулярністю направляє ракети за маршрутами через територію Молдови.

У середу, 25 грудня, військове керівництво України повідомило румунській владі, що приблизно о 7:30 ранку російська ракета пролетить через повітряний простір Молдови та протягом двох хвилин перебуватиме в небі над Молдовою. Про це повідомляв Kyiv Post.

Водночас спочатку "згідно з моніторинговими даними румунських систем спостереження і за даними, наданими країнами НАТО, не було підтверджень, що об'єкт перетнув румунський повітряний простір", — ідеться в повідомленні.

Пізніше з'явилися підтвердження, що під час масованого удару РФ по Україні 25 грудня 2024 року одна з ракет Х-101 пролетіла 140 кілометрів у повітряному просторі Молдови та Румунії, а потім просто впала в одному із західних районів України.

У 2016 році США розмістили наземну систему ПРО в Румунії, яка стала частиною "загальноєвропейського щита". Йдеться про систему Aegis (Іджіс), яка захищає країни НАТО від ракет короткого і середнього радіуса. Румунські засоби ПРО мають у собі радар і ракети-перехоплювачі SM-3.

Тоді представники НАТО і США запевняли Росію, що щит ПРО в Румунії та аналогічний у Польщі не заважають російському ядерному стримуванню.

Ці системи дають змогу наземним засобам ПРО та морського базування збивати ворожі балістичні ракети в той час, коли вони все ще перебувають у польоті.

Ракети-перехоплювачі випускаються по ворожих ракетах перед тим, як вони виходять з атмосфери, тобто їх зупиняють задовго до того, як виникне загроза або буде завдано якоїсь шкоди.

Повідомлялося, що США інвестували в об'єкт ППО Румунії 800 млн доларів, а роботи над ним велися з 2013 року. У липні 2024 року стало відомо, що також й у польському селищі Редзіково (недалеко від Гданська) об'єкт ППО Aegis Ashore був повністю побудований і готовий до захисту НАТО.

Зазначалося, що система Альянсу проти балістичних ракет дає змогу виявляти ракетні атаки й за допомогою даних радарів, наводити перехоплювачі та руйнувати ворожі ракети.

Водночас, за словами українських аналітиків з Defense Express, Бухарест не поспішає "ескалувати", оскільки країна входить до складу НАТО, а ось у Молдови просто немає власної протиповітряної оборони, що служить для російських військових одним із чинників під час планування дронових і ракетних атак по Україні.

"Ворожі засоби ураження можуть пролітати в повітряному просторі сусідніх країн і вистрибувати вже в повітряному просторі західних регіонів нашої держави", — зазначають автори публікації.

За інформацією довідника The Military Balance 2024, у складі збройних сил Молдови є один зенітно-ракетний полк із трьох пускових установок ЗРК С-125 — "ядро" наземної компоненти протиповітряної оборони країни.

Але точність цих даних сумнівна, оскільки в пресі є відомості про те, що ще у 2010-х роках усі С-125 Молдова продала через офшорні структури. У молдавських військових є складнощі не тільки з тим, чим збивати російські ракети, а й навіть із засобами виявлення повітряних цілей.

Якщо говорити про дані щодо армійської ППО Молдови, там фіксують наявність тільки 28 установок ЗУ-23-2 та 11 гармат С-60, без ПЗРК. Територія Молдови становить лише 33,84 тисячі кв. кілометрів — лише на 500 кв. кілометрів більше Одеської області.

Хай там як, молдавським військовим нічим прикрити небо — і видається малоймовірним, що проблема вирішиться швидко. Цим і користується Кремль, з регулярністю спрямовуючи ракети та дрони за маршрутами, зокрема й через територію Молдови, зазначають дослідники.