Бунтівні шати і шви громадянської війни: радикальна історія палестинської вишивки (фото)

Серед представленого одягу перша палестинська сукня вирізняється своїм вицвілим виглядом, що вказує на те, що вона призначалася для повсякденного носіння, а не для урочистих випадків, пише the Guardian.

Сукня належала жінці з регіону Гази в 1930-х роках, про що свідчать латки на колінах, якими відремонтували тканину, зношену під час польових та хатніх робіт.

Крім того, зміни навколо нагрудної панелі свідчать про пристосування, зроблені для того, щоб пристосувати її до грудного вигодовування.

Вишиті візерунки на сукні, ймовірно, походять з попереднього одягу або передавалися з покоління в покоління, відображаючи взаємозв'язок сім'ї та громади. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Кураторка виставки Рейчел Дедман відзначає скромну природу вишивки, яка полягає у повторюваному прикріпленні ниток до тканини.

Однак, під час ближчого вивчення, можна знайти глибокий історичний контекст і уявлення про життя людей, які його створювали.

Досліджуючи виставку, відвідувачі стикаються з великими експонатами, архівними фотографіями та відеоматеріалами, що зображують текстильників у дії, надаючи вичерпну розповідь про еволюцію палестинської вишивки від сільської традиції до потужного інструменту опору.

Друга зала виставки заглиблюється у відвертіші політичні аспекти вишивки, представляючи сукні кінця 1980-х років, прикрашені символами опору, такими як заборонений на той час палестинський прапор та кольори.

Цей одяг відображає першу інтифаду, під час якої жінки вишивали на одязі свою непокору. Дедман відзначає довговічність цього мистецького спротиву і те, як він віддзеркалює тривалу боротьбу за права палестинців. На виставці також представлені сучасні вишиті роботи.

Через свої вишиті роботи художниці, такі як Айя Хайдар, яскраво реконструюють історії своїх родин, зберігаючи та олюднюючи інтимні історії виживання під час війни в Лівані.

Ці роботи говорять про універсальну здатність ремесла передавати глибоко особисті переживання та стійкість тих, хто пережив складні часи. Виставка виходить за межі традиційної асоціації вишивки з жінками, включаючи вишиті об'єкти, створені чоловіками.

Роботи Карама Аль-Малуха, який створив ніжну колекцію канцелярського приладдя та предметів побуту, прикрашену палестинськими кольорами та вишитими вручну ініціалами його та його дружини, перебуваючи у в'язниці між 2005 та 2008 роками, ілюструють багатогранність та глибину вишивки як форми мистецтва.

Кураторка Дедман додає, що текстиль, особливо в цьому регіоні, має значення, яке виходить за межі простого ремесла.

Вишивка слугує потужним засобом, за допомогою якого левантійці виражають свою ідентичність, історію, опір та емоції, що робить її формою мистецтва, яка виходить за межі традиційного домашнього хобі.