Загнали в кут: Путін лякає світ ядерною зброєю, бо інших аргументів уже немає

Генштаб ЗС РФ у понеділок, 6 травня, оголосив про підготовку навчань із відпрацюванням навичок застосування тактичної ядерної зброї (ТЯЗ). Провести їх доручив особисто Володимир Путін. Із якою метою Кремль розгорнув цю програму зараз, розбирався Фокус.

Про те, що в ході навчань буде здійснено комплекс заходів щодо практичного відпрацювання питань підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї, повідомили в російському оборонному відомстві.

Як зауважили в Міноборони РФ, нинішні навчання "спрямовані на підтримку готовності особового складу й техніки частин бойового застосування нестратегічної ядерної зброї для реагування та з метою безумовного забезпечення територіальної цілісності й суверенітету російської держави у відповідь на провокаційні заяви та погрози на адресу Російської Федерації".

Про зв’язок навчань із публічними виступами західних офіційних осіб сказав і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Заяви президента Франції Емманюеля Макрона й інших високопоставлених представників країн-членів НАТО про можливе відправлення в Україну обмежених континентів він назвав "дуже небезпечними".

"Представники Заходу говорили про готовність і навіть намір відправити збройні контингенти в Україну. Тобто фактично виставити солдатів НАТО перед російськими військовими. Це зовсім новий виток ескалації напруженості. Він безпрецедентний.

І, звичайно, він вимагає особливої уваги й особливих заходів", — цитують росЗМІ Пєскова.

В МЗС РФ анонсовані навчання також пов’язали з "підтримкою, що відкрито заявляється, і наданням прямого сприяння терористичним акціям проти Росії, що здійснюється київським режимом із використанням переданого Заходом усе просунутішого озброєння", планами США щодо "розміщення в різних регіонах світу наземних комплексів із ракетами дальності" й очікуваною "появою на українському театрі воєнних дій багатофункціональних літаків F-16 американського виробництва".

"Ці та деякі інші дії держав-членів Північноатлантичного блоку фактично вказують на те, що вони усвідомлено ведуть справу до подальшої ескалації української кризи у бік відкритого військового зіткнення країн НАТО з Росією в рамках реалізації ворожого курсу на завдання нашій країні стратегічної поразки", — заявили у відомстві Лаврова.

Водночас на Заході по-різному відреагували на новини з Москви. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн припустила, що голова КНР Сі Цзіньпін зробить кроки для зниження напруженості.

"Президент Сі раніше вже відіграв важливу роль у деескалації безвідповідальних ядерних загроз Росії. Я впевнена, що він сприятиме цьому й зараз", — зазначила вона після переговорів у Парижі зі Сі Цзіньпіном і Емманюелем Макроном.

Зі свого боку, Петер Стано, прессекретар голови дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля, закликав владу РФ "припинити ескалацію, безвідповідальну риторику та безвідповідальну поведінку".

А офіційний представник Міністерства оборони США Патрік Райдер підкреслив, що американська сторона "не помітила будь-яких змін у розгортанні стратегічних ядерних сил РФ". "Але ми, зрозуміло, продовжимо спостерігати за ситуацією", — додав він.

Реальним маркером підготовки до застосування ТЯЗ є не навчання, а випробування ядерного пристрою — під землею або в повітрі, утім, Кремль побоюється робити це, бо не певен у результатах, зазначає політолог Олександр Кочетков.

"Якщо рішення саме про такі навчання буде ухвалене, то це буде спроба залякування наших західних партнерів із метою заборони Україні атакувати важливі цілі навіть на анексованій території.

А ще — створення сприятливого для недоімперії фону напередодні Швейцарської мирної конференції, на яку Росію не запрошують. Саме тому треба якомога швидше, не чекаючи на ці навчання, бити по критичній інфраструктурі ворога, включно з Кримським мостом.

От і пересвідчимося, наскільки західні, першочергово європейські політики, почали адекватно сприймати чисто понтовиту сутність путінського режиму", — резюмує політолог.

Зі свого боку, експерти, із якими поспілкувався Фокус, переконані, що своїми нескінченними ядерними погрозами Кремль значно знизив поріг чутливості до цієї теми. Політолог Олександр Леонов у розмові з Фокусом зауважує: "Ядерний шантаж Росії триває вже достатньо довго.

Ще на самій зорі повномасштабної війни з Україною Кремль повсякчас погрожував розпочати ядерну війну проти всіх, хто запровадить санкції.

Тому чергова ядерна активізація РФ — це емоційний фактор, який наочно демонструє, що в російських кишенях "аргументів" фактично більше нічого не залишилося".

На переконання політолога, чергові ядерні навчання РФ і чергові погрози, які лунають паралельно з їх проведенням, робляться не лише в піку Європі та НАТО, а й усупереч позиції Китаю, який виступає категорично проти ядерного шантажу та застосування ядерної зброї у війні з Україною.

"Власне кажучи, переконаний, що Китай, спостерігаючи за ядерним збудженням Російської Федерації, тиснутиме на Кремль, але непублічно та кулуарно, щоб припинити цю ганебну та нікчемну за суттю своєю гру.

Думаю, що нинішні ядерні навчання Путіна, зокрема, це ще й певний торг із КНР у плані того, що економіка має бути поза політикою.

Але зрештою склалася така ситуація, що Китай заявив, що шукатиме мир разом із Францією, а не з Росією, тому вже сьогодні можна констатувати, що ядерна путінська ставка не спрацювала", — підсумовує експерт. Дещо менш оптимістичний у своїх оцінках політолог Олексій Буряченко.

"На превеликий жаль, останній аргумент РФ, що стосується ядерної ескалації, у будь-якому разі залишається дієвим, і Захід не може його ігнорувати", — зазначає експерт у розмові з Фокусом.

Водночас, на переконання Олексія Буряченка, поріг чутливості цієї теми "значно понизився" в порівнянні, наприклад, із початком повномасштабної війни РФ проти України.

"У Путіна фактично більше нічого, крім ядерної ескалації, не залишилося: ні "другої армії світу", ні якоїсь супердієвої дипломатії, нічого. Усі ці міфи Україна успішно розвінчала.

А ось із ядерною загрозою все набагато складніше, тому що і для Сполучених Штатів це є певними фантомними болями Холодної війни, і для Європи, яка давно вже звикла до мирного життя, цей кейс також є досить чутливим", — наголошує експерт.

Підкресливши, що так чи інакше ядерна риторика Кремля систематично збуджуватиме геополітичний ландшафт, Олексій Буряченко звертає увагу на таке: "В усіх останніх політичних промовах Путіна завжди в тому чи іншому контексті була згадана ядерна зброя з одного боку та, як він його називає, мирний атом із іншого.

Ідеться про обслуговування атомних станцій, побудованих ще за радянських часів, які обслуговує "Росатом". Я думаю що справді це також один із елементів впливу Путіна на багато країн, зокрема ЄС".

"Очевидно, що для Путіна та його режиму що використання ядерної зброї, що ескалація навколо атомних електростанцій — одне й те ж.

І на мій погляд, саме тому ця нова ескалаційна хвиля з ядерними навчаннями РФ може остаточно відкрити очі наших партнерів на терористичні наміри Кремля та все ж таки спонукати їх запровадити санкції відносно "Росатому", чого так довго все ніяк не роблять", — підсумовує Олексій Буряченко.

Водночас в американському Інституті вивчення війни зазначають, що Кремль активізує кампанію рефлексивного контролю, спрямовану на ухвалення рішень на Заході, використовуючи ядерні погрози й дипломатичні маніпуляції.

"Нинішнє очевидне відродження ядерної риторики, цього разу у формі запланованих тактичних навчань із використанням ядерної зброї, використовується російськими офіційними особами для того, щоб відмовити західних партнерів України від надання додаткової військової підтримки та налякати західних політиків, аби вони не дозволили українським військам використовувати надані Заходом системи для атак на законні військові об’єкти в Росії", — наголошують аналітики ISW, акцентуючи на тому, що РФ "украй малоймовірно" застосує тактичну ядерну зброю на полі бою в Україні або деінде.

Періодично тиснучи на світ, розмахуючи ядерною дубинкою, Путін, тим не менше, "майже не відчуває" тиску з боку росіян через війну проти України, передає Bloomberg.

"Переважна більшість росіян не протестує проти злочинної політики Кремля, а навпаки, гуртується навколо націоналістичних ідей і курсу на війну проти України та західних держав", — підкреслюють аналітики видання.

Підтримка ж переговорів із Україною знаходить відгук серед пересічних росіян "тільки в разі чергових поразок окупаційної армії РФ в Україні".