У Росії намагаються ліквідувати наслідки аварії двох танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", які 15 грудня зазнали аварії в Керченській протоці. Загалом на борту було понад вісім тисяч тонн мазуту.
Міжнародна природоохоронна організація Greenpeace заявляє, що такий обсяг викидів може стати однією з найбільших техногенних катастроф в акваторії Чорного моря. Але аварія трапилася з банальної причини: російське керівництво просто хотіло заробити.
До того ж подібне вже відбувалося в минулому. Про це пише "Кавказ. Реалії". Обидва танкери зазнали аварії внаслідок шторму, уточнили в МНС.
Першим сигнал лиха надіслало судно "Волгонефть-212" — приблизно о 9 ранку в нього відірвало хвилею носову частину — до обіду під воду пішла і корма.
Близько 10 ранку сигнал лиха подав танкер "Волгонефть-239" із 14 людьми на борту: екіпаж ухвалив рішення "лягти в дрейф", тобто спробувати утримати судно на місці. До вечора дрейфуючий танкер прибило на мілину за 80 метрів від краснодарського порту Тамань.
Персонал першого постраждалого танкера евакуювали вертольотом МНС і рятувальним буксиром, одна людина загинула через переохолодження. Порятунок екіпажу "Волгонефть-239" призупинили на ніч через негоду, до ранку їх рятували вже 200 МНСників.
Дві кримінальні справи за фактом аварії розпочало управління СК в анексованому Криму — спочатку обидві порушили за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту, але після смерті члена екіпажу "Волгонефть-212" одну з них перекваліфікували за важчим обвинуваченням: порушення правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту, яке призвело до смерті з необережності.
На кожному з танкерів було по 4300 тонн мазуту. У Москві зібрали робочу групу з ліквідації наслідків розливу палива, її очолив заступник голови уряду РФ Віталій Савельєв. Скільки з цієї кількості опинилося в Чорному морі — він не повідомив.
Але мазут опинився на пляжах Краснодарського краю вже наступного дня. Краснодарський активіст Юрій Озаровський опублікував кадри мазутних плям на кількох пляжах селища Вітязево під Анапою. На березі помітили покритих темною плівкою птахів — чайок, качок і лебедів.
Постраждали тварини, які після викиду опинилися поблизу берега — зокрема бродячі собаки. Також повідомили про першого загиблого дельфіна. До ліквідації наслідків аварії в Краснодарському краї залучили 267 співробітників МНС і близько 1000 місцевих волонтерів.
У Чорному морі вже зазнавали аварії російські річкові танкери. У 2007 році в Керченській протоці затонув танкер "Волгонефть-139".
Під час шторму його розламало навпіл — за офіційними даними, з 4 тисяч тонн мазуту, які перевозили на борту, приблизно 1300-1600 тонн потрапило в навколишнє середовище. Сумарний обсяг вантажів танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" у два з половиною рази більший.
Краснодарський еколог, який брав участь у дослідженні берега після аварії 2007 року і побажав залишитися невідомим, зазначає, що до обох катастроф призвів один і той самий фактор — рейдова перевалка нафтопродуктів через Керченську протоку.
Танкери класу "річка-море" на кшталт "Волгонефть" підвозять вантажі з волзьких НПЗ у район Керченської протоки, туди підходить великотоннажний морський танкер — паливо зливають, і далі воно відправляється на експорт.
"Це було придумано в 1990-х, коли портових потужностей Росії не вистачало через те, що Україна встановила свої умови щодо своїх портів. Вона продовжилася потім навіть незважаючи на те, що були побудовані нафтові термінали.
Сама ця діяльність досить вигідна в тому плані, що вкладень в інфраструктуру не треба ніяких: підігнав танкер, перекинув перекачувальні пристрої — і качай скільки хочеш. Ніхто не контролює ні витоку, ні протікання.
Витрати мінімальні, а прибуток максимальний", — розповів еколог. Він зазначає, що Керченська протока складна для судноплавства: фарватер вузький, все інше навколо — це мілини, а шторми дуже руйнівні, особливо взимку.
І саме бажання РФ заробити вигнало річкові танкери в настільки небезпечну зону. Танкери "Волгонефть" під номерами 212 і 239 були побудовані в 1969 і 1973 роках відповідно. Під час перепроектування під сучасні потреби в обох танкерів вирізали середню частину.
Саме по цьому зварному шву вони розвалилися. Протягом останніх місяців вони обидва доставляли вантажі між портом "Кавказ" і причалами нафтопереробних заводів на Волзі — до 2022 року замовлення на перевезення "Волгатранснафта", яка ними володіє, отримувала від "Роснефти".
Після аварії з'ясувалося, що танкер "Волгонефть-239" взагалі не мав дозволу на плавання. У реєстровій книзі Російського річкового регістра танкер значиться під статусом "Призупинено дію документів". Танкери належать ТОВ "Кама Шиппінг", утворене в Пермі 2016 року.
Його гендиректор — Костянтин Сельков. "Кама Шиппінг" входить до числа компаній сім'ї Селькових: Костянтина, його брата Олексія та їхнього батька Віктора — екс-директора "Камської судноплавної компанії".
Утрьох вони володіють ТОВ "КамаТрансОйл", що займається оптовою торгівлею паливом, а також судноплавними компаніями "КамаОйл" і "Прикам'я". Костянтин Сельков, крім "Кама Шиппінга", керує "Кама-танкером" — це ТОВ надає в оренду і лізинг водний транспорт і обладнання.
Одним із власників останнього є Віктор Сельков. Так, танкер "Волгонефть 212" виконував на замовлення самарської судноплавної компанії "Стаксель". Міністри закордонних справ країн Євросоюзу затвердили 15-й пакет санкцій щодо Росії через війну в Україні.
Обмежувальні заходи спрямовані на боротьбу проти нафтових танкерів "тіньового флоту", завдяки яким Росія обходить "цінову стелю", та афілійованих з ними нафтотрейдерських компаній і перевізників.
"Тіньові" судна не мають надійної страховки, що робить їх потенційно небезпечними для довкілля.
Спільне розслідування видання Politico та некомерційної журналістської групи SourceMaterial виявило щонайменше дев'ять випадків із 2021 року, коли російські кораблі залишали розливи нафти у світових водах: інциденти траплялися в Таїланді, В'єтнамі, Італії, Мексиці, у Панамському каналі та Червоному морі.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022