Росія може "перекрити газ для світу": це пов'язано з виробництвом іншого виду енергії

Російська компанія "Газпром" вивчає можливість видобутку водню з надр у Східному Сибіру, однак ставка на виробництво водню може спричинити обмеження експорту російського газу. Такого висновку дійшли у виданні ECONews.

Як зазначають у виданні, водень, особливо низьковуглецевий білий водень, вважається перспективною альтернативою традиційному викопному паливу. Він широко використовується в усьому світі на тлі прагнення до використання "зеленої" енергії.

За даними порталу, родовища Східного Сибіру, особливо такі, як Чаяндинське і Ковиктинське, містять не тільки метан, а й водень. Він утворюється в природних умовах і разом з іншими газами глибоко під землею.

Якщо метан видобувається цілеспрямовано для ринку, то водень може стати побічним продуктом цього процесу.

На Міжнародній конференції з водневої енергетики в жовтні 2024 року гендиректор "Газпрому" Костянтин Романов заявив, що компанія вже вивчає, як виробляється цей природний водень.

При цьому у виданні зазначили, що ідея отримання природного водню через "Газпром" має низку технічних та економічних бар'єрів. Зокрема, йдеться про відсутність стійкого ринку збуту водню на світовому рівні та високу собівартість видобутку.

Крім того, наявні потужності та обладнання на газових родовищах Східного Сибіру сконфігуровані для видобутку газу, а не водню.

Автор статті підкреслив, що якщо "Газпром" змінить свій підхід до використання технологій, сфокусувавшись на видобутку водню, то Росія може "перекрити газ світу".

РФ є одним із провідних виробників природного газу, тому перехід на виробництво водню вплине на те, як Москва працюватиме зі своїми газовими родовищами. Це, своєю чергою, може означати скорочення експорту російського газу.

"Хоча виробництво природного водню наразі перебуває в зародковому стані, немає жодних сумнівів у тому, що цей ресурс може посісти важливе місце в міжнародному енергетичному балансі в майбутньому", — підсумували у виданні.

Нагадаємо, група дослідників з Південної Кореї вдосконалила важливий компонент біоелектрохімічного осередку, забезпечивши більш ефективне виробництво водню з мікроорганізмів, виявлених у відходах.