Росія розробляє систему з ШІ для управління роєм безпілотників: чим вона небезпечна

Кожен дрон у такій групі буде здатний відправляти на сервер-агрегатор великий обсяг інформації, починаючи від виявлених об'єктів та їхніх характеристик і закінчуючи віддаленою відеоінформацією.

Російська Об'єднана авіабудівна корпорація отримала патент на спосіб управління групою безпілотних літальних апаратів за допомогою одного пілота-оператора з використанням технологій штучного інтелекту. Про це у вівторок, 19 грудня, написало ТАСС.

Застосування цього методу передбачає наявність сервер-агрегаторів і штучного інтелекту на борту пілотованого літака, щоб створювати програми для окремих БПЛА або груп БПЛА.

Інформація, зібрана від БПЛА, проходить обробку на сервері-агрегаторі, що дає змогу синтезувати єдине тактичне інформаційне поле та програму для групи або окремих БПЛА.

Кожен безпілотник передає на сервер-агрегатор велику кількість інформації, починаючи з його положення, висоти і швидкості та закінчуючи відеоінформацією в оптичному та інфрачервоному діапазонах.

Система розпізнає й аналізує об'єкти, що цікавлять, і формує оцінку виконання умов польоту згрупованих БПЛА. Алгоритми управління повинні враховувати зовнішні чинники, загрози, несправності та пошкодження, і приймати рішення залежно від поточної ситуації.

Для цього використовуються методи штучного інтелекту на основі нейромереж, які дають змогу розв'язувати специфічні завдання.

Новинне агентство, посилаючись на отриманий у розпорядження технічний документ, пише про те, що для застосування таких технологій потрібні значні обчислювальні ресурси, які можуть бути забезпечені за допомогою нейропроцесорів.

Нейронні процесори в авіаційній техніці повинні працювати в умовах зовнішніх факторів, тому потрібно створювати обчислювальні комплекси з нейропроцесорами для авіації.

ТАСС зазначає, що це відкриває можливості для подальшого розвитку авіаційних технологій і впровадження більш ефективних систем управління безпілотними літальними апаратами.

Однопілотну версію літака може бути використано як частину мережецентричної бойової системи, що поєднує пілотовані та безпілотні апарати.

Застосування методів штучного інтелекту дає змогу забезпечити комплексний аналіз ситуації та швидке ухвалення рішень у реальному часі. Використання нейромереж дає змогу розв'язувати складні задачі з урахуванням різних чинників і умов.

Перспективним напрямком використання БПЛА є їхнє об'єднання в групи або рої. Принцип роїння натхненний комахами.

У випадку з безпілотниками, коли вони збираються в рій, кожним дроном керує своя автоматика, а поведінка рою контролюється програмою, що містить елементи штучного інтелекту, або одним (чи кількома) операторами.

Очевидне застосування — підвищення надійності/життєздатності систем розвідки/цілевказівки/атаки завдяки збільшенню кількості дронів, що беруть участь у розвідці, цілевказівці та атаці цілей.

Системи протиповітряної оборони можуть бути "перевантажені" кількістю цілей і не зможуть перешкодити групам дронів виконувати свої завдання.

Навіть цивільні безпілотники, об'єднані в рій, можуть становити загрозу для цілей — від глушіння радарів до скидання на противника невеликих боєприпасів.

Рої БПЛА також можуть використовуватися для ефективного пошуку зниклих людей і майна та проводити "паралельні" пошуки на великих територіях. Групи (рої) БПЛА можуть виявитися ефективними у протидії ворожим роям БПЛА. Відповідні експерименти проводяться в США з 2017 року.

Так, під час військових навчань у Каліфорнії 11 вересня 2022 року армія США підняла в повітря 40 невеликих квадрокоптерів, щоб продемонструвати їхні бойові можливості.

Квадрокоптери були оснащені камерами, бойовими набоями та кількома інтегрованими лазерними системами ураження (MILES) для відстеження поранених під час навчального бою. Крім того, цього ж року британська армія успішно випробувала технологію "рою дронів".

Мініатюрні літаючі апарати були використані в Солсбері. Працюючи в складі рою, кожен дрон мав виконувати індивідуальне завдання. У рамках експерименту британські військовослужбовці протестували дві системи "роїв". Перша система отримала назву "Атлас".

У ній один оператор керував чотирма БПЛА за допомогою планшетного комп'ютера. Для виконання окремих місій оператор міг чергувати безпілотники. Система Elbit керувала шістьма БПЛА, програмуючи автономні місії.

Це дало змогу спрямувати весь рій безпілотників на виконання одного завдання, як і доручити кожному БПЛА своє завдання. Експерименти, проведені в Солсбері, показали, що один оператор може легко керувати шістьма безпілотниками.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Росії похвалилися технологією зарядки бойових дронів у повітрі. БПЛА з низьким рівнем заряду чекатиме на дрон-заправник, зависнувши в повітрі. Російські вчені вважають, що це дуже ефективний метод для військових.

А в липні стало відомо, що компанія ZALA Aero створила для дронів "Ланцет" спеціальну контейнерну установку, що дає змогу атакувати Україну відразу цілим роєм дронів.